Jag Föddes Ur Havet - Александр Рыбак

Jag föddes ur havet

vid vindarnas lek

och väcktes i vågornas dans

och spolades upp

på den grönskande strand

och visste med ens att jag fanns.

Jag kände mig hungrig,

då åt jag mig mätt

av frukter som föll i min hand.

Men oron blev stor

för kommande da’r,

som levande känner ibland.

Nu lyssnar jag tryggt

till de lugnande slag

som endast mitt hjärta kan ge.

Jag räknar ej längre

de tider som flyr,

jag fruktar ej vad som ska ske.

Innesluten i jordens famn

ska Du alltid vara!

Vem Du är

och vad Du är

behöver ingen förklara.

Tiden går

och den står still.

Allting finns

Och hör Dig till!

Innesluten i jordens famn

ska Du alltid vara!

I was born out of the sea

by the play of the winds

and was woken in the dance of the waves

and wash washed up

on the verdant shore

and I knew at once that I existed.

I felt hunger

and I ate (until I was not hungry)

of the fruits that fell into my hand.

But the worry became big

for future days,

like the living feels sometimes.

Now I listen safe

to the calm beats

that only my heart can give.

I don’t count anymore,

the times that flees,

I fear not what will happen.

Enclosed in the earth’s embrace

shall You always be!

Who you are

and what you are

nobody need to explain.

Time goes

and time stand still.

Everything exists

And belongs to you

Enclosed in the earth’s embrace

shall you always be.

Я народився з моря

у грі вітрів

і прокинувся в танці хвиль

і почервоніла

на пишному пляжі

і відразу зрозумів, що я існую.

Я відчував голод,

потім я наївся досхочу

фруктів, що потрапили мені в руку.

Але хвилювання стали великими

на найближчі дні,

що іноді відчувають живі.

Тепер я безпечно слухаю

до заспокійливих ударів

яку може дати тільки моє серце.

Я вже не рахую

часи, що летять,

Я не боюся, що буде.

Закриті в обіймах землі

ти повинен бути завжди!

Хто ти

і який ти є

нікому пояснювати не треба.

Час минає

і воно стоїть на місці.

Все є

І належати тобі!

Закриті в обіймах землі

ти повинен бути завжди!

Я народився з моря

грою вітрів

і була розбуджена в танці хвиль

і вимити вимити

на зеленому березі

і я відразу зрозумів, що я існую.

У полі голод

і я їв (поки я не був голодний)

з фруктів, що впали мені в руку.

Але хвилювання стало великим

на майбутні дні,

як іноді відчуває себе живий.

Тепер слухаю безпечно

до спокійних тактів

що може дати тільки моє серце.

Я вже не рахую,

часи, що тікають,

Я не боюся того, що станеться.

Закрита в обіймах землі

ти будеш завжди!

Хто ти

і який ти є

нікому пояснювати не треба.

Час йде

і час стоїть на місці.

Усе існує

І належить тобі

Закрита в обіймах землі

ти будеш завжди.