Я тебя люблю - Александр Новиков

Мы столкнулись раскаленные, как лето,

Как холодные с горячими ветра,

Будто в первый раз со мной случилось это,

Будто в первый раз случилось с ней вчера.

Мы бросали в море камни, и под градом тех камней

Громко нравилась она мне, тихо нравился я ей.

А когда кидаться в море стало нечем,

И закат янтарным вылился точь-в-точь,

Будто в первый раз с землёй случился вечер,

Будто в первый раз хотела выпасть ночь.

Но средь ночи зло и ясно разорвался телефон,

И она свечой погасла и сказала: «Это он».

Я тебя люблю — взвыл вдогонку ветер,

Волосы трепал, обнимал плечо,

Я тебя люблю больше всех на свете

Холодно, холодно, горячо.

И пролился горький хмель и дым в бокал мне,

Вместо чаек закружило вороньё,

И когда вокруг бросали в море камни,

Мне казалось, что кидаются в неё.

А ещё казалось будет почтальон искать меня,

И звонок в ночи разбудит и прошепчет: «Это я».

Я тебя люблю — взвыл вдогонку ветер,

Волосы трепал, обнимал плечо,

Я тебя люблю больше всех на свете

Холодно, холодно, горячо.

И осталось лето как с конверта марка,

Переклеивать по-новой ни к чему,

И давно уже не холодно, не жарко,

И давно уже ветра по одному.

Снова пары у причала и морская бирюза

Чтобы всё начать сначала камни вымыла назад.

Я тебя люблю — взвыл вдогонку ветер,

Волосы трепал, обнимал плечо,

Я тебя люблю больше всех на свете

Холодно, холодно, горячо.

Ми зіткнулися розпечені, як літо,

Як холодні з гарячими вітрами,

Неначе вперше зі мною сталося це,

Неначе вперше сталося з нею вчора.

Ми кидали в море каміння, і під градом того каміння

Гучно подобалася вона мені, тихо подобалася я.

А коли кидатися в море стало нічим,

І захід янтарним вилився точнісінько,

Ніби вперше з землею стався вечір,

Ніби вперше хотіла випасти ніч.

Але серед ночі зло і ясно розірвався телефон,

І вона свічкою згасла і сказала: «Це він».

Я тебе люблю — завивав навздогін вітер,

Волосся тріпав, обіймав плече,

Я тебе люблю найбільше на світі

Холодно, холодно, гаряче.

І пролився гіркий хміль і дим у келих мені,

Замість чайок закружляло вороння,

І коли навколо кидали в море каміння,

Мені здавалося, що кидаються в неї.

А ще здавалося листоноша шукати мене,

І дзвінок у ночі розбудить і прошепче: «Це я».

Я тебе люблю — завивав навздогін вітер,

Волосся тріпав, обіймав плече,

Я тебе люблю найбільше на світі

Холодно, холодно, гаряче.

І залишилося літо як із конверта марка,

Переклеювати по-новій ні до чого,

І давно вже не холодно, не жарко,

І давно вже вітру по одному.

Знову пари у причалу і морська бірюза

Щоб все почати, спочатку камені вимила назад.

Я тебе люблю — завивав навздогін вітер,

Волосся тріпав, обіймав плече,

Я тебе люблю найбільше на світі

Холодно, холодно, гаряче.