Шир-дыр-быр - Александр Новиков

Ты скажи, какой мужчина

На красивых женщин в оба не глядит?

Проплывают юбки мимо,

И стрела летит на уровне груди.

Но когда в окне решетка

Вырастает у желанья на пути,

Вспоминается красотка

Как река, куда два раза не войти.

От других не отличался –

В этом деле был я тертым калачом,

Я входил в ту реку часто,

И тонул в ней, не жалея ни о чем.

А теперь с далекой воли

Прилетает, вдоль по памяти скользя,

И иголкой сладкой колет,

Но иголку эту выкинуть нельзя.

Шир-дыр-быр штиблетами

Елозил по паркету.

Ах, как эту девочку я хотел любить.

Шир-дыр-быр с куплетами,

Но красотку эту

Не упеть, не уиграть, не уговорить.

Шир-дыр-быр беда моя

Отболела быстро,

В голове оставила мне хмельной настой.

Шир-дыр-быр, а, значит, я

Отгремел как выстрел.

Но дым сойдет и снова я –

выстрел холостой.

Не сказать, не спеть в куплете –

Вверх и вниз меня кидает – как батут.

Я послал бы ей букетик,

Да цветы насквозь решетки не растут.

Не ожог ты, не заплата,

Не печаль, перегоревшая в золу.

А, значит, будем мы когда-то

Танцевать за облаками на балу.

Шир-дыр-быр штиблетами

Елозить по паркету.

Ах, как эту девочку буду я любить.

Шир-дыр-быр с куплетами,

Но красотку эту

Не упеть, не уиграть, не уговорить.

Ти скажи, який чоловік

На гарних жінок обидва не дивиться?

Пропливають спідниці повз,

І стріла летить на рівні грудей.

Але коли у вікні грати

Виростає у бажання на дорозі,

Згадується красуня

Як річка, куди двічі не ввійти.

Від інших не відрізнявся -

У цій справі я був тертим калачем,

Я входив у ту річку часто,

І тонув у ній, не шкодуючи ні про що.

А тепер із далекої волі

Прилітає, вздовж по пам'яті ковзаючи,

І голкою солодкою коле,

Але голку цю викинути не можна.

Шир-дір-бир штиблетами

Елозив паркетом.

Ах, як цю дівчинку я хотів кохати.

Шир-дір-бир з куплетами,

Але красуню цю

Не встигнути, не вграти, не вмовити.

Шир-дір-бир біда моя

Відболіла швидко,

У голові залишила мені хмільний настій.

Шир-дір-бир, отже, я

Відгримів як постріл.

Але дим зійде і знову я –

постріл холостий.

Не сказати, не заспівати в куплеті -

Вгору і вниз мене кидає – як батут.

Я послав би їй букетик,

Та квіти наскрізь ґрати не ростуть.

Не опік ти, не латка,

Не смуток, що перегорів у золу.

А значить, будемо ми колись

Танцювати там на балу.

Шир-дір-бир штиблетами

Елазити паркетом.

Ах, як цю дівчинку я любитиму.

Шир-дір-бир з куплетами,

Але красуню цю

Не встигнути, не вграти, не вмовити.