Шара-бара - Александр Новиков

В дальнем городе, где детство, свесив ноги,

Азиатской пыльной маялось жарой,

Проезжал смешной старьевщик по дороге,

Зазывая всех своей «шара-барой».

И менял он на бутылки и обноски

Леденцы и много всякого добра,

И кричал на все лады и отголоски:

— Есть шара-бара!..

Припев:

Шара-бара.

Шара-бара.

Давай меняться, только свистни.

Мониста дней на щепки из-под топора.

Меняю жизнь еще хотя бы на полжизни.

Шара-бара.

Шара-бара.

Шара-бара.

Я уехал.

Я слоняюсь по столице,

Городской и светской хроники герой.

Здесь старьевщика другого колесница

Зазывает золотой «шара-барой».

Он меняет душ обноски на обновки,

Он торгуется с утра и до утра.

От Кремля старьевщик катит до Рублевки.

— Есть шара-бара!..

Припев:

Шара-бара.

Шара-бара.

Давай меняться, только свистни.

Мониста дней на щепки из-под топора.

Меняю жизнь еще хотя бы на полжизни.

Шара-бара.

Шара-бара.

Шара-бара.

Я уехал.

Время краски тихо стерло,

За плечами годы встали в длинный строй.

И теперь, до хрипоты срывая горло,

Пробавляюсь я и сам шара-барой.

Обгоняючи попутные упряжки —

Знать, такая на дворе стоит пора —

Вот и я стихи меняю на бумажки.

— Есть шара-бара!

Припев:

Шара-бара.

Шара-бара.

Давай меняться, только свистни.

Мониста дней на щепки из-под топора.

Меняю жизнь еще хотя бы на полжизни.

Шара-бара.

Шара-бара.

Шара-бара.

Шара-бара.

Шара-бара.

Шара-бара.

У далекому місті, де дитинство, звісивши ноги,

Азіатської курної мулялося спекою,

Проїжджав смішний старичок по дорозі,

Закликаючи всіх своєю «куля-барою».

І міняв він на пляшки та обноски

Льодяники і багато всякого добра,

І кричав на всі лади і відлуння:

— Є кулі-бару!..

Приспів:

Куля-бар.

Куля-бар.

Давай змінюватися, тільки свисни.

Моніста днів на тріски з-під сокири.

Міняю життя ще хоча б на півжиття.

Куля-бар.

Куля-бар.

Куля-бар.

Я поїхав.

Я слоняюся по столиці,

Міський та світської хроніки герой.

Тут старця іншого колісниця

Закликає золотою «куля-барою».

Він змінює душ обнесення на обновки,

Він торгується з ранку і до ранку.

Від Кремля старий котить до Рублівки.

— Є кулі-бару!..

Приспів:

Куля-бар.

Куля-бар.

Давай змінюватися, тільки свисни.

Моніста днів на тріски з-під сокири.

Міняю життя ще хоча б на півжиття.

Куля-бар.

Куля-бар.

Куля-бар.

Я поїхав.

Час фарби тихо стерло,

За плечима роки стали в довгий лад.

І тепер, до хрипоті зриваючи горло,

Пробавляюсь я і сам куля-барою.

Обганяючи попутні упряжки —

Знати, така на дворі стоїть час.

От і я вірші міняю на папірці.

— Є кулі-бару!

Приспів:

Куля-бар.

Куля-бар.

Давай змінюватися, тільки свисни.

Моніста днів на тріски з-під сокири.

Міняю життя ще хоча б на півжиття.

Куля-бар.

Куля-бар.

Куля-бар.

Куля-бар.

Куля-бар.

Куля-бар.