Репетирую жизнь - Александр Новиков

По городу потоп бурлят и топят реки чувств,

Я в них утоп, но выплывать не тороплюсь.

По городу трещёт с рассерженными птицами —

Жизнь впереди ещё, а это репетиция.

Ставлю я на любовь и играю в удачу,

То с бедой, то с победой в бреду обнявшись,

То сорвусь, то смеюсь, а то плачу,

Это я, это я, это я репетирую жизнь.

По городу листва ветрами перемолота,

Как осень не права, впустую тратя золото.

По городу трезвон, теперь оглохну точно я,

Где вечный мой поклон, где улица «Восточная».

Ставлю я на любовь и играю в удачу,

То с бедой, то с победой в бреду обнявшись,

То сорвусь, то смеюсь, а то плачу,

Это я, это я, это я репетирую жизнь.

По городу обвал, воздушных замков крошево,

Я часто в них бывал на поисках хорошего.

По городу пожар, огонь играет с лужами,

Как жаль, как жаль, что всё погасит стужами.

Ставлю я на любовь и играю в удачу,

То с бедой, то с победой в бреду обнявшись,

То сорвусь, то смеюсь, а то плачу,

Это я, это я, это я репетирую жизнь.

По місту потоп вирують і топлять річки почуттів,

Я в ніх утоп, але випливати не поспішаю.

По місту тріщить з розгніваними птахами.

Життя попереду ще, а це репетиція.

Ставлю я на любов і граю в удачу,

То з бідою, то з перемогою в бредні обнявшись,

То зірвусь, то сміюсь, а то плачу,

Це я, це я, це я репетирую життя.

По місту листя вітрами перемолота,

Як осінь не права, даремно витрачаючи золото.

По місту трезвон, тепер оглухну точно я,

Де вічний мій уклін, де вулиця «Східна».

Ставлю я на любов і граю в удачу,

То з бідою, то з перемогою в бредні обнявшись,

То зірвусь, то сміюсь, а то плачу,

Це я, це я, це я репетирую життя.

По місту обвал, повітряних замків крошево,

Я часто в них бував на пошуках доброго.

По місту пожежа, вогонь грає з калюжами,

Як шкода, як шкода, що все погасить холодом.

Ставлю я на любов і граю в удачу,

То з бідою, то з перемогою в бредні обнявшись,

То зірвусь, то сміюсь, а то плачу,

Це я, це я, це я репетирую життя.