Поймали вора!.. - Александр Новиков

Права консьержка.

Дробью из бердани

Меня бы гнать задолго до того,

Как я пришел на ваше на свиданье

И долго бил влюбленного его.

Припев:

Твой кавалер с того балдел —

На фартук новый твой глядел.

А я — с груди и ножек.

Твой кавалер тебе носил

Конфеты или апельсин.

А я — табак и ножик.

Права соседка.

Дворник полоротый —

Во всем злодей не меньше моего —

Не углядел, как я через ворота

Взашей погнал влюбленного его.

Припев:

Твой кавалер пропеть был рад

Тебе в ночи сто серенад —

На скрипке — шит не лыком.

А я восьмеркой на семи —

Враг школы, дома и семьи —

А-ля гоп-стоп со смыком.

Прав дворник был.

К шпане и хулиганам

Имеет страсть пай-девочек душа.

И хоть я рос приличныь мальчуганом,

Я в тех делах не смыслил ни шиша.

Припев:

Твой кавалер из темноты

Кидал в окно твое цветы.

И точно — докидался!

И как-то раз, когда темно,

Я сам себя швырнул в окно

И как-то там остался.

Ах, этой женской логики причуды —

От них одни волненья и беда.

Она меня спросила: «Ты откуда?»,

Хотя спросить бы надо: «Ты куда?»

Припев:

А кавалер завыл: «Люблю-ю…»,

Он обещал залезть в петлю —

Так грустно ему было.

А я в ответ ему на вой

Швырнул веревки бельевой.

А ты швырнула мыло.

И света нет.

И дворник пьян.

И я, безгрешен, окаян,

Влетел в окно, как ворон.

Судьба играет в поддавки,

И нежных, нежных две руки

Поймали вора!

Поймали вора!

Поймали вора!

Права консьєржка.

Дробами з|бердани|

Мене би гнати задовго до того,

Як я прийшов на ваше побачення

І довго бив закоханого його.

Приспів:

Твій кавалер з того балдел

На фартух новий твій дивився.

А я — з грудей і ніжок.

Твій кавалер тобі носив

Цукерки або апельсин.

А я — тютюн і ніжок.

Права сусідка.

Двірник полоротий—

В усьому лиходій не менше мого—

Не бачив, як я через ворота

Узашей погнав закоханого його.

Приспів:

Твій кавалер заспівати був радий

Тобі вночі сто серенад—

На скрипці — шитий не ликом.

А я вісімкою на семи —

Ворог школи, будинки та сім'ї—

А-ля гоп-стоп зі смиком.

Мав рацію двірник був.

До шпані та хуліганів

Має пристрасть пай-дівчат душа.

І хоч я рос пристойний хлопчиком,

Я в тих справах не зрозумів ніші.

Приспів:

Твій кавалер із темряви

Кидав у вікно твоє квіти.

І точно — докидався!

І якось, коли темно,

Я сам себе жбурнув у вікно

І якось там залишився.

Ах, цієї жіночої логіки чудасії —

Від них одні хвилювання і біда.

Вона мене запитала: «Ти звідки?»,

Хоча запитати треба: «Ти куди?»

Приспів:

А кавалер завив: «Люблю-ю...»,

Він обіцяв залізти в петлю.

Так йому було сумно.

А я в відповідь йому на вій

Шпурнув мотузки білизняної.

А ти шпурнула мило.

І світла немає.

І двірник п'яний.

І я, безгрішний, окаян,

Влетів у вікно, як ворон.

Доля грає в піддавки,

І ніжних, ніжних дві руки

Впіймали злодія!

Впіймали злодія!

Впіймали злодія!