Осень - Александр Новиков

Оставляю в бушующем лете

Я тебя навсегда.

Навсегда.

Как в сгоревшей дотла сигарете,

От огня не оставив следа.

Но в казенных гостиничных шторах

Уцепилась и прячется лень.

В них расплачется осень так скоро

На стекле.

На стекле.

Припев:

А в глазах, как в море синем,

Солнце на плаву.

Бьется на плаву и слепит.

Листья календарные пустые рву

Под несносный городской лепет.

Как усталыми звездами шают

Отслужившие службу слова.

Их, конечно, сотрет и смешает,

Если выудит, злая молва.

Отзвенит и ударится оземь

Шепелявое слово «прощай»,

И расплачется желтая осень

На груди у плаща.

Припев:

А в глазах, как в море синем,

Солнце на плаву.

Бьется на плаву и слепит.

Листья календарные пустые рву

Под несносный городской лепет.

Оставляю в бушующем лете

Я тебя навсегда.

Навсегда.

Как в сгоревшей дотла сигарете,

От огня не оставив следа.

И всезнающий ветер хваленый

Не собьется к зиме на пути,

И любовь, как горящие клены,

На душе облетит.

Припев:

А в глазах, как в море синем,

Солнце на плаву.

Бьется на плаву и слепит.

Листья календарные пустые рву

Под несносный городской лепет.

Залишаю в будучому літі

Я тебе назавжди.

Назавжди.

Як у згорілої вщент сигареті,

Від вогню не залишивши сліду.

Але в казенних готельних шторах

Вчепилася і ховається ліньки.

В них розплачеться осінь так скоро

На склі.

На склі.

Приспів:

А в очах, як у море синьому,

Сонце на плаву.

Б'ється на плаву і сліпить.

Листя календарні порожні рову

Під нестерпний міський белькіт.

Як втомленими зірками хитають

Слова, що відслужили службу.

Їх, звичайно, зітре і змішає,

Якщо вивудить, зла чутка.

Відзвінить і вдариться об землю

Шепеляве слово «прощай»,

І розплачеться жовта осінь

На грудях біля плаща.

Приспів:

А в очах, як у море синьому,

Сонце на плаву.

Б'ється на плаву і сліпить.

Листя календарні порожні рову

Під нестерпний міський белькіт.

Залишаю в будучому літі

Я тебе назавжди.

Назавжди.

Як у згорілої вщент сигареті,

Від вогню не залишивши сліду.

І всезнаючий вітер хвалений

Не зіб'ється до зими на шляху,

І любов, як палаючі клени,

На душі облетить.

Приспів:

А в очах, як у море синьому,

Сонце на плаву.

Б'ється на плаву і сліпить.

Листя календарні порожні рову

Під нестерпний міський белькіт.