Люблю сейчас - Александр Новиков

Ты помнишь, сорила осень

Золотом по углам?

И было нам двадцать восемь

Ровно напополам.

Ты ласково говорила:

— Всему настает пора.

-

И эхо тех слов парило

По уголкам двора.

Припев:

Я это золото мешал к вину

И выпивал его зараз.

А еще я так любил тебя одну.

А впрочем, все еще люблю сейчас.

Ты мне говорила грустно,

Но били слова, как кнут,

Что все золотые чувства

Когда-нибудь опадут.

Я думал совсем иначе.

И мир — золотой богач,

И осень — что нет богаче —

Дождями пускались в плачь.

Припев:

Я в этом золоте топил луну

На дне твоих печальных глаз…

А еще я так любил тебя одну.

А впрочем, все еще люблю сейчас.

Но что-то сменилось в выси —

На север умчался юг —

И все золотые кисти

Ненужными стали вдруг.

И сор золотой облезлый

Слетел под веселый свист.

А девочка та исчезла,

Как с ветки кленовый лист.

Припев:

Я в этом золоте купал струну

И выставлялся напоказ.

А еще я так любил тебя одну,

А впрочем, все еще люблю сейчас.

А впрочем, все еще люблю сейчас.

Люблю сейчас.

Ти пам'ятаєш, смітила осінь

Золотом по кутах?

І було нам двадцять вісім

Рівно навпіл.

Ти ласкаво говорила:

—Всьому настає час.

-

І луна тих слів ширяла

По куточках двору.

Приспів:

Я це золото заважав до вину

І випивав його зараз.

А ще я так любив тебе одну.

А втім, все ще люблю зараз.

Ти мені говорила сумно,

Але били слова, як батіг,

Що всі золоті почуття

Колись опадуть.

Я думав зовсім інакше.

І світ — золотий багатій,

І осінь — що немає багатшого —

Дощами пускалися в плач.

Приспів:

Я в цьому золоті топив місяць

На дні твоїх сумних очей…

А ще я так любив тебе одну.

А втім, все ще люблю зараз.

Але щось змінилося в виси —

На північ помчав південь

І все золоті кисті

Непотрібними стали раптом.

І сміття золоте облізле

Злетів під веселий свист.

А дівчинка та зникла,

Як із гілки кленовий лист.

Приспів:

Я в цьому золоті купав струну

І виставлявся напоказ.

А ще я так любив тебе одну,

А втім, все ще люблю зараз.

А втім, все ще люблю зараз.

Люблю зараз.