Куда ведут пути-дорожки - Александр Новиков

Куда-куда ведут пути-дорожки —

До крышки гроба, знает каждый псих.

Армяне шьют фартовые сапожки,

А я б пришил кого-нибудь из них.

Искать судьбу — отвалятся подметки,

В Ташкенте дыни сладкие растут,

Снимают чурки тонну с каждой сотки

За свой нелегкий мусульманский труд.

А мы воруем в час по чайной ложке

В безмерно нищей средней полосе

И на трамваях ездим на подножке,

И крутимся, как белка в колесе.

Вокруг народ безденежный до свинства.

Калекам здесь почти не подают.

Зато национальные меньшинства

На улицах тюльпаны продают.

Воткнешь налево — голые карманы.

Воткнешь направо — тощий портмонет.

Менты уже обшарили всех пьяных,

А у не пьяных денег просто нет.

Куда ни глянешь — всюду «голый вася»

Идет домой измучен и разбит,

И если утром трешка завелася —

Под вечер, смотришь, шар его залит.

Я понял, надо делать ноги к югу,

Менять и широту, и долготу —

Кавказ прокормит вора и подругу,

Мы не забудем эту доброту!

Приеду, заживу на новом месте,

Ловить не стану жалкие рубли.

Родной Кавказ, мы снова будем вместе

Встречать в портах большие корабли!

Проигрыш

Батуми, Поти, Сочи, Ялта, Хоста…

Там отлежусь под знойным солнцем всласть.

Под солнцем юга жить легко и просто —

Там море баб и есть чего украсть.

Морская синь, знакомая до боли,

Передо мной свою откроет ширь,

И я отныне (век не видеть воли!)

В гробу видал проклятую Сибирь!

Куди-куди ведуть шляхи-доріжки —

До кришки труни, знає кожен псих.

Вірмени шиють фартові чобітки,

А я б пришив когось із ніх.

Шукати долю — відваляться підмітки,

У Ташкенті дині солодкі ростуть,

Знімають цурки тонну з кожної сотки

За свою нелегку мусульманську працю.

А ми крадемо в годину по чайній ложці

У безмірно жебрачній середній смузі

І на трамваях їздимо на підніжці,

І крутимося, як білка в колі.

Навколо народ безгрошовий до свинства.

Калекам тут майже не подають.

Натомість національні меншини

На вулицях тюльпани продають.

Встромиш ліворуч — голі кишені.

Встромнеш направо — худий портмонет.

Менти вже обшарили всіх п'яних,

А у не п'яних грошей просто немає.

Куди не глянеш— всюди «голий вася»

Іде додому змучений і розбитий,

І якщо вранці трійка завелася —

Надвечір, дивишся, куля його залита.

Я зрозумів, треба робити ноги на південь,

Міняти і широту, і довготу —

Кавказ прогодує злодія і подругу,

Ми не забудемо цю доброту!

Приїду, заживу на новому місці,

Ловити не стану жалюгідні рублі.

Рідний Кавказ, ми знову будемо разом

Зустрічати в портах великі кораблі!

Програш

Батумі, Поті, Сочі, Ялта, Хоста.

Там відлежу під спекотним сонцем досхочу.

Під сонцем півдня жити легко і просто —

Там море баб і є чого вкрасти.

Морська синь, знайома до болю,

Переді мною свою відкриє шир,

І я відтепер (століття не бачити волі!)

У труні бачив проклятий Сибір!