Крошка - Александр Новиков

Сохла над диваном у нее на стене гитара.

На окне цветы, на душе цветы бредили дождем.

И глазело зеркало в диван: ах, какая пара!

Пара — ты да я, пара — ты да я.

Ты да я вдвоем.

Запускала кольца в потолок томно сигарета,

А на них верхом про любовь слова улетали прочь.

И лежали сложены мы с ней, словно два билета

На один сеанс, на большой сеанс под названьем «Ночь».

Припев:

Крошка.

Крошка.

С треском сгораешь, как бабочка на фитиле.

Крошка.

Крошка.

Пляшет огонь.

И я в крошечном греюсь тепле.

Как хотела допытаться дверь: долго ли пробуду?

Не останусь ли, не застряну ли в ласковых руках?

Глубоко ли в сердце положу милую причуду —

Крошку, что летать может по ночам в белых облаках.

Припев:

Крошка.

Крошка.

С треском сгораешь, как бабочка на фитиле.

Крошка.

Крошка.

Пляшет огонь.

И я в крошечном греюсь тепле.

Спотыкались тени по стене и крались до прихожей,

И молчали вслух, и кричали в крик, и сплетались вновь.

И была поделенная ночь — не одно и то же:

Для соседей — шум, для меня — ночлег, для нее — любовь.

Припев:

Крошка.

Крошка.

С треском сгораешь, как бабочка на фитиле.

Крошка.

Крошка.

Пляшет огонь.

И я в крошечном греюсь тепле.

Сохла над диваном у неї на стіні гітара.

На вікні квіти, на душі квіти марили дощем.

І глазило дзеркало в диван: ах, яка пара!

Пара — ти да я, пара — ти да я.

Ти так я удвох.

Запускала кільця в стелю сигарета,

А на них верхи про любов слова відлітали геть.

І лежали складені ми з нею, немов два квитки

На один сеанс, на великий сеанс під назвою «Ніч».

Приспів:

Крихітка.

Крихітка.

З тріском згораєш, як метелик на ґноті.

Крихітка.

Крихітка.

Скаче вогонь.

І я в крихітному гріюся теплі.

Як хотіла допитатися двері: довго пробуду?

Чи не залишуся, чи не застрягну в ласкавих руках?

Глибоко чи в серце покладу миле примхи —

Крихту, що літати може по ночах у білих хмарах.

Приспів:

Крихітка.

Крихітка.

З тріском згораєш, як метелик на ґноті.

Крихітка.

Крихітка.

Скаче вогонь.

І я в крихітному гріюся теплі.

Спотикалися тіні по стіні і кралися до передпокою,

І мовчали вголос, і кричали в крик, і спліталися знову.

І була поділена ніч — не одне й те ж:

Для сусідів - шум, для мене - ночівля, для неї - любов.

Приспів:

Крихітка.

Крихітка.

З тріском згораєш, як метелик на ґноті.

Крихітка.

Крихітка.

Скаче вогонь.

І я в крихітному гріюся теплі.