Красивая - Александр Новиков

Ты красивая до безумия,

И беспечна — до пересуд.

И с нутром пострашней Везувия,

Тот, что лавой плеснет красу.

Я рыбачил как в море сетками,

А поймал не коралл-жемчуг, —

В море чувств все уловы — редкие.

Я — поймал.

И её хочу.

День с тобой — как паяц на нитке —

Клешни вывернут и весел.

И твои каблучки по плитке —

Говорящие, да не все.

Ночь с тобой — не свеча моя.

Ночь с тобой — её можно спеть.

Так красиво: Коса песчаная.

Звезды.

Ночь.

И пустая сеть.

Красивая, красивая, красивая…

Как золото в волне.

Звездой висеть просил не я,

Но ты сорвалась мне.

Красивая, красивая, красивая…

Пушинка и свинец.

Как ливень в ночь – плаксивая,

Как от любви рубец.

Ти гарна до безумства,

І безтурботна — до пересуду.

І з нутром страшнішою за Везувію,

Той, що лавою плесне красу.

Я рибалив як у морі сітками,

А піймав не корал-перли,

У морі почуттів усі улови — рідкісні.

Я спіймав.

І її хочу.

День з тобою, як паяць на нитці.

Клішні вивернуть і веселий.

І твої каблучки по плитці

Ті, що говорять, та не всі.

Ніч із тобою – не свічка моя.

Ніч із тобою – її можна заспівати.

Так гарно: Коса піщана.

Зірки.

Ніч.

І пуста мережа.

Красива, гарна, гарна…

Як золото у хвилі.

Зіркою висіти просив не я,

Але ти зірвалася мені.

Красива, гарна, гарна…

Пушинка та свинець.

Як злива в ніч – плаксива,

Як від кохання рубець.