Каторжанские байки - Александр Новиков

Каторжанские байки

Пойдут, только за душу тронь,

Как искра на фуфайке,

Ты подуй, превратится в огонь.

Ничего не напорчу,

Уколет да не перевру,

Расскажу, переморщусь,

А значит, ещё поживу.

Каторжанские байки,

В электричке хрипит инвалид,

Как по карточке-пайке

Та гармошка болит и болит.

Христа ради не дали,

Так хоть гляньте глазком,

На фуфайке медали

Разве можно ползком.

Папиросный дым колкий

Портсигар-гроб поминки по нём,

Родословных наколки

От души получилось синё.

Беcпризорник-культяпка

Воробьем как на шухер на дверь,

Это что же твой папка,

Да слабо распознать вас теперь.

Наваждение сучье,

Горло лопнет гармонье сейчас,

Я сыграл бы вам лучше,

Да такое играется раз.

Чай бредёшь не в Клондайке,

Опупел пассажиров будить,

Каторжанские байки,

Остановка, пора выходить.

Каторжанські байки

Підуть, тільки за душу чіпай,

Як іскра на фуфайці,

Ти подуй, перетвориться на вогонь.

Нічого не напорчу,

Уколє так не перевру,

Розповім, переморщуся,

А значить, ще поживу.

Каторжанські байки,

В електричці хрипить інвалід,

Як по картці-пайці

Та гармошка болить і болить.

Христа заради недали,

Так хоч гляньте оком,

На фуфайці медалі

Хіба можна поповзом.

Папиросний дим колкий

Портсигар-труна поминки по ньому,

Родоводні наколки

Від душі вийшло синьо.

Безпритульник-культяпка

Горобцем як на шухер на двері,

Це що твій папка,

Так слабо розпізнати вас тепер.

Назва сучча,

Горло лусне гармонія зараз,

Я зіграв би вам краще,

Так, таке грається раз.

Чай брешеш не в Клондайці,

Опупів пасажирів будити,

Каторжанські байки,

Зупинка, час виходити.