Кабак - Александр Новиков

Проводи меня, Святая дева,

Молча и наверняка –

Маятником маюсь вправо, влево –

Я иду из кабака.

Я бутыль за горло как плутовку

Правой, левой брал,

Я опять свободу как обновку

Громко обмывал.

Проводи меня, змея-дорога

Где любилось мне.

Вправо, влево маюсь как пирога

В море на крутой волне.

Проводи меня как тень по броду

Вправо, влево – так верней.

Мне сегодня выдали свободу,

Подпись и печать при ней.

В море лодки – все в моей походке

И в шарнирах скрип,

А стакан просох и просит водки –

Ненасытный тип.

Надо бы ногам прибавить ходу,

Чтоб не на дороге слечь,

Ведь мне сегодня выдали свободу –

Очень дорогую вещь.

Табак сгорел

и превратился в дым,

Кабак отпел

на разные лады.

Удачу жду,

но не идет никак,

За ней бреду,

А там – кабак.

Проведи мене, Свята діво,

Мовчки та напевно –

Маятником маюсь праворуч, ліворуч –

Я йду з шинку.

Я сулія за горло як шахрай

Правою, лівою брав,

Я знову свободу як обновку

Гучно обмивав.

Проведи мене, змія-дорога

Де мені любилося.

Праворуч, ліворуч маюсь як пирога

Море на крутій хвилі.

Проведи мене як тінь по броду

Праворуч, ліворуч – так вірніше.

Мені сьогодні видали свободу,

Підпис та друк за неї.

У морі човна – все у моїй ході

І в шарнірах скрип,

А склянка просох і просить горілки –

Ненаситний тип.

Треба б ногам додати ходу,

Щоб не на дорозі злягти,

Адже мені сьогодні видали волю.

Дуже дорога річ.

Тютюн згорів

і перетворився на дим,

Кабак відспівав

на різні лади.

Удачу чекаю,

але не йде ніяк,

За нею марю,

А там – шинок.