Безалкогольная свадьба - Александр Новиков

На безалкогольной чайной свадьбе,

Помню, выдавали мы его.

Помню даже, как сказала сватья:

— Надо бы для горечи… того…

Очень предложением довольный —

Сразу видно, в этом деле хват —

Засветился антиалкогольный

Самый, самый трезвый в мире сват.

— Хватит полчаса для этикету!

Ничего, что пустим по одной!

Комсомольцев меж гостями нету,

Наливай, поехали, за мной!

Хватит тары-бары-растабары —

Завтра, может, свадьбы запретят!

Заливай горилку в самовары —

Пусть чаи гоняют, сколь хотят!

На безалкогольной чайной свадьбе,

Только пропустили по сто грамм,

Тесть сказал: «Покрепче засосать бы», —

Самовару зыркая на кран.

А жених Петруха цыркал-ойкал,

Но как только выкрали жену,

После тестя с первым криком: «Горько!»

—

Присосался к этому крану.

И пошло, поехало, поплыло.

Хмель Петруху сразу одолел.

Бабу, что украденная была,

Он три раза с левой пожалел.

А потом, когда уже Петруха

С ней в законный брак вступать пошел,

Шурин зыркнул в скважину: «Там глухо.

Петька дело знает хорошо».

— Васька, ну-к, по клавишам огрей-ка,

Теща хочет «русского» на бис!

Кто желает, может сделать «брейка»

Иль ишшо какой-то «плюрализ».

— Васька, с браги только захворай мне,

Соображай, на свадьбе на какой!

Подымаешь, гад-то, как за здравие,

А лакаешь, как за упокой!

— Ну-ка, свекор, с выходом «цыганку»,

Вроде как и свадьбе ты не рад?

Вроде мы подсунули поганку

За твово беспутного Петра.

Ты упал бы лучше в ноги к свату:

Сколь огреб приданого — спроси!

Вишь, не вылезает из салату —

Радуется: выпил — закуси.

Самовар уже осилил свекор —

Из-за печки «с выходом» не смог.

— Это мой-то сын беспутный Петр!

Ну-ка, живо слазь с яё, сынок!

Выводи сюда ее, Петруха,

Я сейчас вас мигом разведу,

И чтоб в нашей хате ихним духом

Не запахло в нонешнем году!

Да я сейчас про все ее изъяны

Перечислю прямо по пальцам.

А ну-ка, марш отселе, обезьяны,

Походите, змеи, без кольца!

Забирайте с вашей малохольной

Из петровой спальни все, как есть!

Нам не надо — «антиалкогольной»!

Мы свою сыграем, честь по честь!

На безалкогольному чайному весіллі,

Пам'ятаю, видавали ми його.

Пам'ятаю навіть, як сказала сватя:

—Треба для гіркоти… того…

Дуже пропозицією задоволений

Відразу видно, в цій справі вистачить—

Засвітився антиалкогольний

Найтверезіший у світі сват.

— Вистачить півгодини на етикет!

Нічого, що пустимо по одній!

Комсомольців між гостями немає,

Наливай, поїхали, за мною!

Вистачить тари-бари-растабари —

Завтра, може, весілля заборонять!

Заливай горілку в самовари —

Нехай чаї ганяють, як хочуть!

На безалкогольному чайному весіллі,

Тільки пропустили по сто грам,

Тесть сказав: «міцніше засмоктати б», —

Самовару зиркаючи на кран.

А жених Петруха циркал-ойкал,

Але як тільки викрали дружину,

Після тестя з першим криком: «Гірко!»

-

Присмоктався до цього крану.

І пішло, поїхало, попливло.

Хміль Петруху одразу здолав.

Бабу, що вкрадена була,

Він три рази з лівою пожалів.

А потім, коли вже Петруха

З нею в законний шлюб вступати пішов,

Шурін зиркнув у свердловину: «Там глухо.

Петька справу добре знає».

— Васька, ну-к, по клавішах огрей-ка,

Теща хоче «російської» на біс!

Хто хоче, може зробити "брейка"

Або ще якийсь «плюраліз».

— Васька, з браги тільки захворай мені,

Міркуй, на весіллі на який!

Підіймаєш, гад-то, як за здоров'я,

А лакаєш, як за упокій!

—Ну-ка, свекор, з виходом «циганку»,

Начебто як і весіллі ти не радий?

Начебто ми підсунули поганку

За твоє безпутного Петра.

Ти впав би краще в ноги до свата:

Наскільки огреб приданого — спитай!

Бач, не вилазить із салату

Радіє: випив — закуси.

Самовар уже подужав свекор —

Через печі «з виходом» не зміг.

— Це мій син безпутний Петро!

Ану жваво злазь із неї, синку!

Виводь сюди її, Петрухо,

Я зараз вас миттю розведу,

І щоб у нашій хаті їхнім духом

Не запахло в нинішньому році!

Так я сейчас про всі її вади

Перерахую прямо на пальцях.

А, ну, марш звідси, мавпи,

Походьте, змії, без кільця!

Забирайте з вашою малохольною

З петрової спальні все, як є!

Нам не треба— «антиалкогольної»!

Ми свою зіграємо, честь по честь!