Белокурая - Александр Новиков

Я влюбился в эту девочку не сразу,

Потому, что был игрив не по годам.

А как понял, оторвать не в силах глаза,

Понял, не отдам,

Понял, не отдам.

Никому ее я не отдам.

Но время мечет и тасует злые карты,

И одна из них — «казенный дом» — моя.

Мы сидели с ней вдвоем за школьной партой,

А теперь — скамья.

А теперь — скамья.

Подо мной казенная скамья.

Припев:

Ах, девочка, прости,

Все б в жизни отдал я

За локон твой в горсти,

Белокурая.

Белокурая.

Белокурая.

И холодным долгим северным сиянием

Мне светило через ночь ее окно,

Чтобы я на дальнем расстояньи

Понял, все равно,

Понял, все равно,

Я вернусь когда-то все равно.

Припев:

Ах, девочка, прости,

Все б в жизни отдал я

За локон твой в горсти,

Белокурая.

Белокурая.

Белокурая.

Проигрыш

Ах, девочка, прости,

Все б в жизни отдал я

За локон твой в горсти,

Белокурая.

Белокурая.

Белокурая.

Белокурая.

Я закохався в цю дівчинку не відразу,

Бо був гравий не по рокам.

А як зрозумів, відірвати не в силах ока,

Зрозумів, не віддам,

Зрозумів, не віддам.

Нікому її не віддам.

Але час мечет і тасує злі карти,

І одна з ніх — «казенна хата» — моя.

Ми сиділи з нею вдвох за шкільною партою,

А тепер — лава.

А тепер — лава.

Піді мною казенна лава.

Приспів:

Ах, дівчинко, пробач,

Все б у життя віддав я

За локон твій у жмені,

Білява.

Білява.

Білява.

І холодним довгим північним сяйвом

Мені світило через ніч її вікно,

Щоб я на дальній відстані

Зрозумів, все одно,

Зрозумів, все одно,

Я повернуся колись все одно.

Приспів:

Ах, дівчинко, пробач,

Все б у життя віддав я

За локон твій у жмені,

Білява.

Білява.

Білява.

Програш

Ах, дівчинко, пробач,

Все б у життя віддав я

За локон твій у жмені,

Білява.

Білява.

Білява.

Білява.