Бабушка с косой - Александр Новиков

Непутёв я с детства был, колот был и резан,

Комсомольских активистов ножичком пугал,

Ах, как девочек любил, коль бывал нетрезвым,

В общем, очень видным был, как в глазу фингал.

Дальше было так невмочь, сел я очень быстро,

А когда вернусь назад знал один лишь Бог,

И от радости всю ночь пели активисты,

А ещё желали мне, чтоб скорее сдох.

Ах, жизнь моя, тесьма с чёрной полосой,

А лучше пусть тюрьма, чем бабушка с косой.

Плакала тюрьма, а то смеялася,

А бабушка с косой за мной гонялася.

Будто высучили мне на недоброй прялке

Путь, где бродят две старухи страшного страшней,

И играл я как во сне с ними в догонялки,

И метался как чумной между двух огней.

Ах, жизнь моя, тесьма с чёрной полосой,

А лучше пусть тюрьма, чем бабушка с косой.

Плакала тюрьма, а то смеялася,

А бабушка с косой за мной гонялася.

На казённые дома путались названья,

Год-другой и вот опять в новом месте я,

Получилось, что тюрьма вроде как призванье,

Ну, а бегать от неё профессия моя.

Ах, жизнь моя, тесьма с чёрной полосой,

А лучше пусть тюрьма, чем бабушка с косой.

Плакала тюрьма, а то смеялася,

А бабушка с косой за мной гонялася.

Ах, жизнь моя, тесьма с чёрной полосой,

А лучше пусть тюрьма, чем бабушка с косой.

Плакала тюрьма, а то смеялася,

А бабушка с косой за мной гонялася.

Недоліків я з дитинства був, колот був і різаний,

Комсомольських активістів ножичком лякав,

Ах, як дівчаток любив, коли бував нетверезим,

Загалом, дуже помітним був, як у очі фінгал.

Далі було так неможливо, сів я дуже швидко,

А коли повернусь назад знав один лише Бог,

І від радості всю ніч співали активісти,

А ще бажали мені, щоб швидше здох.

Ах, життя моє, тасьма з чорною смугою,

А краще нехай в'язниця, ніж бабуся з косою.

Плакала в'язниця, а то сміялася,

А бабуся з косою за мною ганялася.

Наче висучили мені на недобрій прядці

Шлях, де блукають дві старі страшні страшні,

І грав я як у сні з ними в наздогалки,

І метався як чумний між двома вогнями.

Ах, життя моє, тасьма з чорною смугою,

А краще нехай в'язниця, ніж бабуся з косою.

Плакала в'язниця, а то сміялася,

А бабуся з косою за мною ганялася.

На казенні будинки плуталися назви,

Рік-другий і ось знову в новому місці я,

Вийшло, що в'язниця начебто як покликання,

Ну, а бігати від її професія моя.

Ах, життя моє, тасьма з чорною смугою,

А краще нехай в'язниця, ніж бабуся з косою.

Плакала в'язниця, а то сміялася,

А бабуся з косою за мною ганялася.

Ах, життя моє, тасьма з чорною смугою,

А краще нехай в'язниця, ніж бабуся з косою.

Плакала в'язниця, а то сміялася,

А бабуся з косою за мною ганялася.