Я умру в крещенские морозы - Александр Градский

Я умру в крещенские морозы.

Я умру когда трещат березы.

А весною ужас будет полный:

На погост речные хлынут волны!

Из моей затопленной могилы

Гроб всплывет, забытый и унылый,

Разобьется с треском и в потемки

Уплывут ужасные обломки.

Сам не знаю, что это такое…

Я не верю в вечности покоя!

Я помру в хрещенські морози.

Я помру, коли тріщать берези.

А весною жах буде повний:

На цвинтарі річкові хлинуть хвилі!

З моєї затопленої могили

Труна спливе, забута і похмура,

Розіб'ється з тріском і в потемки

Впливуть жахливі уламки.

Сам не знаю, що це таке…

Я не вірю у вічності спокою!