«Автобиография» - Александр Градский

Дело было ночью, по трубе по водосточной, папа к маме в общежитие полез,

И долез он, знаю точно, ибо я без проволочек на свет божий вылез в срок и без

чудес.

Папу мама так любила, о себе совсем забыла и поехала за папой на Урал,

Так судьба распределила на Урале меня мать родила, помню все хотя и был я мал.

На проспекте Маленкова в доме шесть мы жили клево, переименован был проспект

потом,

Папа вечно на заводе, мама все была в заводе, но не видела успеха в том.

Банка шпротов на тарелке, водка, сырные обьедки, старых фото натюрмортный

пейзаж,

И не пьяные пока еще, папашины товарищи, поют ему войдя и в пыл и в раж.

Припев:

Эй, держись, брат, веселее,… прочь гони тоску кручину,

Не ищи других причин своей беды.

Не стесняйся будь смелее,… ты ведь все-таки мужчина,

Знай: на свете беды все всегда лишь только из-за ерунды,

Не ищи в других причин своей беды.

В 57-ом, семья вернулася в Москву, Москва развеяла тоску, но не во всем,

Нам не доставалося по лишнему куску.

Наедимся паюсной, и ложки обсосем.

Мрак, подвал восьмиметровый, дворник Клава, участковый, три ханыги,

восемь комнат, двадцать рыл,

Кто-то бегал по морозу, кто-был туберкулезу всем обязан, кто работал,

кто хандрил.

Бабка спит у тети Веры, папа с мамой за портьерой, вся в шарах никилирована

кровать,

Ну, а я на раскладушке, утыкаю нос в подушку, будто сплю, чтоб не спугнуть отца

и мать.

«Сашка спит?».

«Да спит конечно».

Но не спал я и успешно постигал основы секса

и любви,

Каюсь рано стал я грешен, но друзьями был поддержан я в грехе, и пели мне

всегда они.

Припев:

Эй, держись, брат, веселее,… прочь гони тоску кручину,

Не ищи других причин своей беды.

Не стесняйся будь смелее,… ты ведь все-таки мужчина,

Знай: на свете беды все всегда лишь только из-за ерунды,

Не ищи в других причин своей беды.

Время стало веселее, унесли из мавзолея супер-гения народов и времен,

Вместе с ним зарыть хотели лагеря все и растрелы и проказу, что посеял в людях

он.

Нас немного полечили, и сперва разоблачили, все что сам позволил он разоблачать,

Видно, не было причины морду этакой личины до конца открыть и в лоб влепить

печать.

Штаты мы догнать решили, всю скотину порешили, засадили кукурузою поля,

Мир народам предложили, по столу ботинком били, но не вышло из затеи ничего.

И отправились поэты, кто в доносы, кто в советы, кто в хипонно-алкогольные бега,

Кто, вдруг, стал апологетом, кто иудой, кто кливретом, кто уехал за бугры

наверняка.

Мы не зря так долго врали, штаты в чем-то мы догнали, стал похож на ихний флаг

простой пиджак,

В чем-то точно преуспели, магазины опустели, но решилися на новый трудный шаг.

Вот теперь мы перестроились, и люди все построились, и каждый по своим очередям,

Гласность — мама дорогая, демократия родная.

Кого хочешь того и лупят по мордам.

Припев:

Эй, держись, брат, веселее,… прочь гони тоску кручину,

Не ищи других причин своей беды.

Не стесняйся будь смелее,… ты ведь все-таки мужчина,

Знай: на свете беды все всегда лишь только из-за ерунды,

Не ищи в других причин своей беды.

Справа була вночі, по трубі по водостічній, тато до мами в гуртожиток поліз,

І доліз він, знаю точно, бо я без тяганини на світло боже виліз у строк і без

чудес.

Тата мама так любила, про себе зовсім забула і поїхала за татом на Урал,

Так доля розподілила на Уралі мене мати народила, пам'ятаю все хоча і був я малий.

На проспекті Маленкова в будинку шість ми жили кльово, перейменований був проспект

потім,

Тато вічно на заводі, мама все була в заводі, але не бачила успіху в тому.

Банку шпротів на тарілці, горілка, сирні об'їдки, старих фото натюрмортний

краєвид,

І не п'яні поки що, папашині товариші, співають йому увійшовши і в пил і враж.

Приспів:

Гей, тримайся, брате, веселіше, ... геть жени тугу кручину,

Не шукай інших причин свого лиха.

Не соромся будь сміливіше, ... ти все-таки чоловік,

Знай: на світі біди все завжди тільки через дурниці,

Не шукай в інших причин свого лиха.

У 57-му, сім'я повернулася в Москву, Москва розвіяла тугу, але не в усьому,

Нам не доставалося по зайвому шматку.

Наїдемося паюсною, і ложки обсмоктаємо.

Морок, підвал восьмиметровий, двірник Клава, дільничний, три ханиги,

вісім кімнат, двадцять рил,

Хтось бігав по морозу, хтось був туберкульозу всім зобов'язаний, хто працював,

хто нудьгував.

Бабка спить у тітки Віри, тато з мамою за портьєрою, вся в кулях нікільована

ліжко,

Ну, а я на розкладачку, втикаю ніс у подушку, ніби сплю, щоб не спугнути батька

і мати.

"Сашка спить?".

«Так спит звичайно».

Але не спав я і успішно осягав основи сексу

і любові,

Каюсь рано став я грішний, але друзями був підтриманий я в гріху, і співали мені

завжди вони.

Приспів:

Гей, тримайся, брате, веселіше, ... геть жени тугу кручину,

Не шукай інших причин свого лиха.

Не соромся будь сміливіше, ... ти все-таки чоловік,

Знай: на світі біди все завжди тільки через дурниці,

Не шукай в інших причин свого лиха.

Час став веселішим, забрали з мавзолею супер-генія народів і часів,

Разом з ним закопати хотіли табори всі і розстріли та проказу, що посіяв у людях

він.

Нас трохи полікували, і спершу викрили, все що сам дозволив він викривати,

Видно, не було причини морду такої маски до кінця відкрити і в лоб вліпити.

печатка.

Штати ми наздогнати вирішили, всю худобу вирішили, засадили кукурудзою поля,

Мир народам запропонували, по столу черевиком били, але не вийшло з задуми нічого.

І відправилися поети, хто в доноси, хто в поради, хто в хипонно-алкогольні перегони,

Хто, раптом, став апологетом, хто юдою, хто клівретом, хто виїхав за бугри

напевно.

Ми недаремно так довго брехали, штати в чомусь ми наздогнали, став схожим на їхній прапор.

простий піджак,

У чомусь точно досягли успіху, магазини спорожніли, але вирішилися на новий важкий крок.

Ось тепер ми перебудувалися, і люди все побудувалися, і кожен за своїми чергами,

Гласність - мама дорога, демократія рідна.

Кого хочеш того і луплять по мордах.

Приспів:

Гей, тримайся, брате, веселіше, ... геть жени тугу кручину,

Не шукай інших причин свого лиха.

Не соромся будь сміливіше, ... ти все-таки чоловік,

Знай: на світі біди все завжди тільки через дурниці,

Не шукай в інших причин свого лиха.