Песня о Монте-Кристо - Александр Градский

Жил юноша на свете,

Он родом был из мест

Где верят и в законы, и в обеты.

Любовь, судьба, измена,

Донос, допрос, арест —

И где ты, вера, и свобода, где ты?

Но рок не справится с тобой,

И если верой и судьбой

Случится пересилить этот криз, то

Душой и телом изменись

И в мир для мщения явись,

И назовись красиво — Монте-Кристо!

Так кто же этот Кристо,

Видно, нет на нем креста:

Расхристан в чувствах, не в ладах с душою ли?

Да нет, он не антихрист,

Он — бывший арестант.

А раньше арестанты больше стоили:

За них платили в розницу и оптом,

В рассрочку и вперед,

Чтобы всерьез упрятать и надолго.

Конечно же, из ревности,

Общественных забот,

Конечно из приятельского долга.

Но узники злодеев —

Злопамятный народ:

Тиранам не кричат, что обожают;

Для мщенья выгрызаются

Из скалистых пород,

Словами и кинжалами их жалят.

Но не у всех Дантесов

В делах такой успех,

И не у всех богатство в сундуках, но —

Всяк Дантес был против всех,

Да, всяк Дантес был против всех,

И от таких всегда паленым пахло!

Дантес — он Кристо, не Христос.

Сам спасся, нас же не вознес,

Но есть вопрос —

Что будет после нашей мнимой смерти?

И автор тем уже не прост,

Что задал этот нам вопрос

И дал ответ, а вы его проверьте

Жив юнак на світі,

Він родом був із місць

Де вірять і в закони, і в обіти.

Любов, доля, зрада,

Донос, допит, арешт —

І де ти, віра, і свобода, де ти?

Але рок не справиться з тобою,

І якщо вірою та долею

Станеться пересилити цей криз, то

Душою і тілом змінися

І в світ для помсти з'явись,

І назвись красиво — Монте-Крісто!

Так хто ж цей Крісто,

Мабуть, немає на ньому хреста:

Розхристаний у почуттях, не в ладах із душою чи?

Так, ні, він не антихрист,

Він — колишній арештант.

А раніше арештанти більше коштували:

За  них платили в роздріб і оптом,

У розстрочку і вперед,

Щоб всерйоз сховати і надовго.

Звичайно ж, з ревності,

Громадських турбот,

Звичайно, з приятельського обов'язку.

Але в'язні лиходіїв —

Злопам'ятний народ:

Тиранам не кричать, що люблять;

Для помсти вигризаються

З скелястих порід,

Словами та кинжалами їх жалять.

Але не у всіх Дантесов

У справах такий успіх,

І не у всіх багатство в скринях, але —

Всякий Дантес був проти всіх,

Так, кожен Дантес був проти всіх,

І від таких завжди паленим пахло!

Дантес - він - Кристо, не Христос.

Сам врятувався, нас не підніс,

Але є питання —

Що буде після нашої уявної смерті?

І автор тим уже непростий,

Що поставив це нам запитання

І дав відповідь, а ви його перевірте