Вы жертвою пали - Александр Градский

Вы жертвою пали в борьбе роковой, любви беззаветной к народу,

Вы отдали все, что могли за него.

За жизнь, его честь и свободу.

Порой изнывали вы в тюрьмах сырых.

Свой суд беспощадный отваги

Судьи — палачи уж давно изрекли.

И шли вы гремя кандалами.

Нагрелися цепи от знойных лучей и в тело впилися змеями.

И каплет на землю горячая кровь из ран растравленных цепями.

Но ты молчаливо оковы несешь, за дело любви ты страдаешь.

За то, что не мог равнодушно смотреть, как брат в нищете погибает.

А деспот пирует в роскошном дворце, тревогу вином заливая.

Но грозные буквы давно на стене чертит уж рука роковая.

Падет произвол и восстанет народ — великий, могучий, свободный.

Прощайте же братья, мы честно прошли, свой доблестный путь благородный.

Ви жертвою впали в боротьбі фатальної, любові беззавітної до народу,

Ви віддали все, що могли за нього.

За життя, його честь і свободу.

Часом знемагали ви в тюрмах сирих.

Свій суд нещадний відваги

Судді - кати вже давно прорекли.

І йшли ви гримаючи кайданами.

Нагрілися ланцюги від спекотних променів і тіло впилися зміями.

І каплет на землю гаряча кров із ран розтруєних ланцюгами.

Але ти мовчазно кайдани несеш, за справу кохання ти страдаєш.

За те, що не міг байдуже дивитися, як брат у злиднях гине.

А деспот бенкетує в розкішному палаці, тривогу вином заливаючи.

Але грізні літери давно на стіні креслить рука фатальна.

Паде свавілля і восстане народ - великий, могутній, вільний.

Прощайте ж брати, ми чесно пройшли, свій шляхетний шлях шляхетний.