Памяти А.Д. Сахарова - Александр Градский

Он умер российскою холодной зимою,

И ангелы — «за», и архангелы — «за».

Его, как Спасителя, слезами умоют

И слёзы замёрзнут, залепят глаза.

Решился Он спешно на эту утрату,

Но видно иначе для Бога нельзя.

Ведь не по проспекту, ни даже по тракту,

А только по небу — святому стезя.

И строго и скорбно просила вдовица,

Чтоб старым и слабым сидеть по домам.

«В такую погоду легко простудиться,

А я его Богу сама передам».

Когда от пророка ни толка, ни прока,

То Господом Богом забыта страна.

Странна ли эпоха, страшна ли эпоха…

А впрочем, неплохо: эпоха-страна…

По чёрной дороге Россия ступала,

Права позапрятаны, и попран был Храм.

И в смертные дроги судьба его пала

Кровавыми пятнами на головы нам.

И ныне и присно его не забудут,

И в святцах, и всуе его помянут.

Последний мессия уходит отсюда

И, не голосуя, его изберут.

Так кто ж мы такие?

И в чём наша сила,

Что наши мессии уходят от нас?

Жива ли Россия, и — будет Россия?

Никто не ответит, и Бог не подаст.

Жива ли Россия?

И будет — Россия?

Никто не услышит, и Бог не подаст.

Він помер російською холодною зимою,

І ангели — «за», і архангели — «за».

Його, як Спасителя, сльозами вмиють

І сльози замерзнуть, заліплять очі.

Наважився Він спешно на цю втрату,

Але очевидно інакше для Бога не можна.

Адже не по проспекту, ні навіть за трактом,

А тільки по небу — святому шляху.

І строго і скорботно просила вдовиця,

Щоб старим і слабким сидіти по будинках.

«У таку погоду легко застудитися,

А я яго Богу сама передам».

Коли від пророка ні толку, ні прока,

То Господом Богом забута країна.

Дивна чи епоха, страшна чи епоха…

А втім, непогано: епоха-країна...

Чорною дорогою Росія ступала,

Права позаховані, і попраний був Храм.

І в смертні дроги доля його впала

Кривавими плямами на голови нам.

І нині і природно його не забудуть,

І в святцях, і все його згадають.

Останній месія йде звідси

І, не голосуючи, його оберуть.

То хто ж ми такі?

І в чому наша сила,

Що наші месії йдуть від нас?

Чи жива Росія, і буде Росія?

Ніхто не відповість, і Бог не подасть.

Чи жива Росія?

І буде — Росія?

Ніхто не почує, і Бог не подасть.