Хит - Александр Градский

Этим утром, смеха ради,

Я тобою был украден

И запрятан в разные места…

Начиналось все некстати,

И по сути и по стати,

С чистого, но с грязного листа.

Мы налили красного вина.

Нам с тобою было ясно — не до сна.

На тебе была вина, и на мне была явная вина…

Истина, поистине, в вине.

Не из мести, не из милости и не

Из ревности к судьбе

Ты была во мне, ну, а я в тебе…

Неспроста случилась-сталась

Смена страсти на усталость.

Не осталось даже и следа

От былого согласья и

Даже всплеска не осталось…

И намека, хоть на малость.

И казалось — это навсегда…

Но…

Мы налили красного вина.

Нам с тобою было ясно — не до сна…

На тебе была вина

И на мне была явная вина.

Дело было, кажется, в вине.

Не из мести, не из милости и не

Из ревности к судьбе,

Но

Ты была во мне

Ну, а я в тебе…

Это фото неслучайно.

Чуть устало, чуть печально…

И ты смотришь прямо, но в себя.

Ты придёшь, когда — не знаю…

Также глянешь, не прощая,

Но жалея, веря и любя…

Завтра снова будет утро.

И ты скажешь почему-то,

Что кому-то ты нужна опять

(А кому — непонятно) и

Будет вымыта посуда.

И, покуда тут я буду, —

Это утро надо вспоминать…

Как налили красного вина.

Нам зачем-то было ясно — не до сна.

На тебе была вина

И на мне была явная вина.

Оказалось — дело не в вине.

Не из мести, не из милости и не

Из ревности к судьбе

Ты пришла ко мне,

Ну, а я к тебе…

Цього ранку, заради сміху,

Я тобою був викрадений

І захований у різні місця...

Починалося все недоречно,

І по суті і по статі,

З чистого, але з брудного листа.

Ми налили червоного вина.

Нам із тобою було ясно — не до сну.

На тобі була вина, і на мені була явна вина…

Істина, воістину, у вині.

Не з помсти, не з милості і не

З ревнощів до долі

Ти була в мені, ну, а я в тебе...

Недарма трапилася-сталася

Зміна пристрасті на втому.

Не залишилося навіть і сліду

Від колишньої згоди та

Навіть сплеску не...

І натяка, хоч на трохи.

І здавалося — це назавжди...

Але...

Ми налили червоного вина.

Нам з тобою було ясно — не до сну...

На тобі була вина

І на мені була явна вина.

Справа була, здається, у вині.

Не з помсти, не з милості і не

Із ревнощів до долі,

Але

Ти була в мені

Ну, а я в тебе...

Це фото невипадково.

Трохи стомлено, трохи сумно.

І ти дивишся прямо, але себе.

Ти прийдеш, коли не знаю…

Також глянеш, не прощаючи,

Але жалкуючи, вірячи і люблячи...

Завтра знову буде ранок.

І ти скажеш чомусь,

Що комусь ти потрібна знову

(А кому — незрозуміло) і

Буде вимитий посуд.

І, поки тут я буду, —

Цей ранок треба згадувати.

Як налили червоне вино.

Нам навіщось було ясно — не до сну.

На тобі була вина

І на мені була явна вина.

Виявилося - справа не в вині.

Не з помсти, не з милості і не

З ревнощів до долі

Ти прийшла до мене,

Ну, а я до тебе…