Двойник - Александр Градский

Хэй, кто здесь?

Может ветер, может весть.

Ночь по комнате длится, тянется,

Мой сон тих, а в дом тайно проник

Мерный звук — друг тревоги и таинства.

Припев:

Что-ж, ночи дрожь, я не твой должник,

Мне ли тебя дрожать, руки сжать, но дрожь в них.

Закутан в простыни зла напасть,

Трудно-ли, просто-ли в пропасти пропасть.

Шорох каждый, и в пятках душа,

Тени листьев за окнами чуть дрожат.

Что, тут скажешь — лежишь не дыша,

Этой жизнью нелегкою дорожа.

Припев:

Что-ж, ночи дрожь, я не твой должник,

Мне ли тебя дрожать, руки сжать, но дрожь в них.

Закутан в простыни зла напасть,

Трудно-ли, просто-ли в пропасти пропасть.

Звук растет, заполняет, настает

Час расчета и видно мне сгинуть.

Вот я сник и не ждет мой двойник,

В яму чёрную силится скинуть.

Припев:

Что-ж, ночи дрожь, я не твой должник,

Мне ли тебя дрожать, руки сжать, но дрожь в них.

Закутан в простыни зла напасть,

Трудно-ли, просто-ли в пропасти пропасть.

Вот постепенно из линий и теней —

Силуэт!

Я его ясно вижу.

Постепенно, опасений сильней,

Силуэт я приемлю и ближу.

Припев:

Что-ж, ночи дрожь, я не твой должник,

Мне ли тебя дрожать, руки сжать, но дрожь в них.

Закутан в простыни зла напасть,

Трудно-ли, просто-ли в пропасти пропасть.

Лампы тень, рама, пыль на ней,

Я проснулся, я снова родился.

Звуки дня не встревожат меня,

Лишь во тьме смысл света cокрылся.

А, вот и день отзвенел, угас,

Новая ночь грядет, кто придет в тот час?

Кто обречён дух мой обличать?

Оковы на руках, на устах печать.

Хей, хто тут?

Може вітер, може звістка.

Ніч по кімнаті триває, тягнеться,

Мій сон тихий, а в будинку таємно проникнув

Мірний звук - друг тривоги і таїнства.

Приспів:

Що ж, ночі тремтіння, я не твій боржник,

Мені тебе тремтіти, руки стиснути, але тремтіння в них.

Закутаний у простирадлі зла напасти,

Важко, чи просто в прірві прірва.

Шурхіт кожен, і в п'ятках душа,

Тіні листя за вікнами трохи тремтять.

Що, тут скажеш — лежиш не диха,

Цим життям нелегкою дорога.

Приспів:

Що ж, ночі тремтіння, я не твій боржник,

Мені тебе тремтіти, руки стиснути, але тремтіння в них.

Закутаний у простирадлі зла напасти,

Важко, чи просто в прірві прірва.

Звук зростає, заповнює, настає

Година розрахунку і видно мені згинути.

Ось я сник і не чекає мій двійник,

У нього чорну намагається скинути.

Приспів:

Що ж, ночі тремтіння, я не твій боржник,

Мені тебе тремтіти, руки стиснути, але тремтіння в них.

Закутаний у простирадлі зла напасти,

Важко, чи просто в прірві прірва.

Ось поступово з ліній і тіней

Силует!

Я його ясно бачу.

Поступово, побоювань сильніший,

Силует я прийму і наближу.

Приспів:

Що ж, ночі тремтіння, я не твій боржник,

Мені тебе тремтіти, руки стиснути, але тремтіння в них.

Закутаний у простирадлі зла напасти,

Важко, чи просто в прірві прірва.

Лампи тінь, рама, пил на ній,

Я прокинувся, я знову народився.

Звуки дня не стурбують мене,

Лише у темряві сенс світла сховався.

А, от і день відзвінів, згас,

Нова ніч прийде, хто прийде в ту годину?

Хто приречений дух мій викривати?

Окови на руках, на устах друк.