Nychthemeron - Agrypnie

Monotoner Schall durchdringt die Stille in den Straßen

Nocturne Schattenspiele begleiten mich auf meiner Reise

Vereinzelte Wogen im ebbenden Ozean der Lichter

Unerbittlich eilt das Stundenglas in Chronos alten müden Fingern

Die Brücke aus Glas liegt längst in Scherben

Bedeckt unter der Asche der Erinnerungen

An deinem Bildnis nagt der Zahn der Zeit

Geronnen das Rot in den zerschnittenen Händen

Erloschen sind die Lichter des Leuchtturms

Das Schweigen der Brandung tost lautstark in den Ohren

Die Weite aus dem Blickfeld verschwunden

Die Strömung des Nordens weicht dem Strudel der alltäglichen Monotonie

Verschollene Träume, fiebrig flimmernde Bilder

Im Kegel des Lichts erneut zum Leben erweckt

In Mondlicht getaucht zieht die Landschaft stumm vorbei

Gebrochen der Bann, an ein durch euch definiertes Leben

Die Flammen lodern unerbittlich fordernd in die Höhe

Ein letzter Blick zurück auf euren lichterloh brennenden Horizont

Eure sterbende Welt liegt in den letzten schweren Atemzuügen

Kein Funke der Trauer entzündet sich in meinem nur noch glimmernden Herzen

Die Flammen lodern unerbittlich fordernd in die Höhe

Ein letzter Blick zurück auf euren lichterloh brennenden Horizont

Siedend wütet die brüllende Sturmflut, Gischt die Haut bis auf die Knochen

verätzt

Aschezeitalter — spurlos wird eure Geschichte verschwinden

Monotoner Schall durchdringt die Stille in der fernen Weite

Erlösend der Blick auf die ruhende See am greifbaren Horizont

Am Ende der Reise, kein Weg mehr beherrschbar

Unerbittlich eilt das Stundenglas in Chronos alten müden Fingern

У тишу вулиць пронизує монотонний шум

Ноктюрні тіні супроводжують мене в моїй подорожі

Розсіяні хвилі в океані вогнів, що відпливає

Невблаганно пісочний годинник мчить у старих втомлених пальцях Хроно

Скляний міст давно розбитий

Покриті попелом спогадів

Згуба часу гризе твій портрет

Згорнуло червоне в порізаних руках

Вогні маяка згасло

Тиша прибою голосно шумить у вухах

Неосяжність зникла з поля зору

Течія півночі поступається місцем виру буденної одноманітності

Втрачені мрії, гарячково мерехтливі образи

Повернено до життя в конусі світла

Пейзаж тихо проходить, залитий місячним світлом

Розірвано заклинання на визначене вами життя

Полум'я палає невпинно вимогливо

Останній погляд на твій палаючий палаючий горизонт

Ваш умираючий світ перебуває в останніх важких задишках

Жодна іскорка смутку не спалахне в моєму єдиному сяючому серці

Полум'я палає невпинно вимогливо

Останній погляд на твій палаючий палаючий горизонт

Ревучий приплив бушує киплячим, бризкаючи шкіру до кістки

корозії

Ash Age — ваша історія зникне безслідно

Монотонний звук пронизує тишу в далекому просторі

Вид на спокійне море на відчутному горизонті звільняє

В кінці подорожі жоден шлях не можна освоїти

Невблаганно пісочний годинник мчить у старих втомлених пальцях Хроно