Die Waisen des Daidalos - Agrypnie

Jeder Nachhall von klaren Gedanken stirbt an nackten Mauern

Und jeder vierte Atemzug ist leer und ohne Kraft

Vielleicht soll die Endlosigkeit der Mauern dich bewahren

Vor einer tiefen Wunde die im Leben draußen klafft

Jede Nacht der gleiche Irrweg durch die Windungen des Hirns

Und jeder dritte Atemzug scheint blutleer zu vergeh’n

Vielleicht ist jeder neue Weg die Blindheit die es braucht

Das Stolpern durch die Ausweglosigkeit zu überseh'n

Jeder Pfad in diesen Mauern ist ein Pfad wie der zuvor

Und jeder zweite Atemzug nur noch ein schwaches Zittern

Vielleicht sind die Gerippe der Verirrten in den Gängen

Alles Leichen deines Selbst die hier seit Jahren schon verwittern

Denn all die Furchen im Gestein dort im Staub zu deinen Füßen

Sind die Spuren deiner Suche, die dich jeden Morgen grüßen

Nichts als Suche, nichts als Trug — Atemzug um Atemzug

Кожен відголосок ясних думок вмирає на голих стінах

І кожен четвертий вдих порожній і без живлення

Можливо, нескінченність стін має захистити вас

Від глибокої рани, що зяє в житті надворі

Щовечора одне й те саме блукає по звивинах мозку

І кожен третій вдих ніби проходить без крові

Можливо, кожен новий шлях – це сліпота

Не помічати спотикання через безвихідь

Кожна доріжка в цих стінах — це шлях, подібний до попереднього

І кожен другий вдих лише легкий тремтіння

Можливо, скелети загиблих знаходяться в проходах

Усі ваші трупи, які вивітрювалися тут роками

Бо всі борозни в скелі там у пилу біля твоїх ніг

Це сліди твого пошуку, які вітають тебе щоранку

Нічого, крім пошуків, нічого, крім обману — подих за диханням