Metamorphosis - Agrypnie

Durchdringend der Blick meiner Reflektion

Im fließenden Gewässer

Der Strom verharrt in Gedanken

Beim Schritt über die schimmernde Grenze

Der Wandel durchbricht den Stillstand des Flusses

Treibt mich zurück an die Oberfläche

Wieder verdrängt die Erkenntnis

Verschlossen die Augen, blockiert den Verstand

Der Blick meines Zerrbildes trifft mich erneut

Fordernd bleckt es die Zähne

Mein Schatten erscheint vom Mondlicht geworfen

Langsam wie stark verfremdet

Die Geräusche gedämpft

Einzig das Krachen verformender Knochen erhallend

Verzweifeltes Brüllen bahnt sich den qualvollen Weg

Aus meiner heiseren Kehle

Steigend die Spannung der kochenden Haut

In Fetzen mein Antlitz gerissen

Das Fieber der Jagd kontrolliert die Reflexe

Triebgeleitet vom inneren Drang

Von tosender Raserei überwältigt

Erstickt das Rauschen des Blutes die Welt

Im Bann der zügellosen Wut

Verkümmern die menschlichen Züge

In Ketten mein duldsames Dasein gelegt

Der Wandel gänzlich vollzogen

Befreit vom nagenden Zweifel

Der Schwere des leidenden Herzens

Die Leere eurer polemischen Phrasen

Sind lange schon ohne Bedeutung

Entschlossen blickt mir im Rinnsal entgegen

Des Scharfrichters verfeindete Miene

Zwischen den gläsernen Bauten

Durch die nächtlichen Straßen streunend

Ausgemergelt der gezeichnete Körper

Wirr der heimgefundene Geist

Erneut befreit aus den Ketten

Doch jeder Wandel raubt ein Stück meiner Selbst

Und grausam die Bilder der Heimsuchung

Meiner in eure Kehlen gestoßene Krone

Проникаючи поглядом мого відображення

У проточній воді

Потік затягується в думках

Переступаючи мерехтливу межу

Зміна порушує застій потоку

Повертає мене на поверхню

Знову придушив знання

Заплющив очі, заблокував розум

Погляд мого спотвореного образу знову вражає мене

Вимогливо оголить зуби

Моя тінь відкидається місячним світлом

Поволі як сильно відчужується

Звуки приглушені

Відлунає лише тріск скручених кісток

Відчайдушний рев торує мучливий шлях

З мого хрипкого горла

Підвищення натягу киплячої шкіри

Моє обличчя розірвано на шматки

Лихоманка полювання контролює рефлекси

Керується внутрішнім потягом

Охоплений шаленим шаленством

Прилив крові душить світ

Під чарами нестримної люті

Атрофія людських рис

Закуйте моє толерантне існування в кайдани

Зміна завершена

Звільнився від докучливих сумнівів

Тяжкість стражденного серця

Порожнеча ваших полемічних фраз

Вже давно не має значення

Рішуче дивиться на мене в цівку

Ворожий вираз обличчя ката

Між скляними будівлями

Прогулюючись нічними вулицями

Намальоване тіло було виснаженим

Розгублений дух знайшов дім

Знову звільнений з кайданів

Але кожна зміна позбавляє мене частинки

І жорстокі картини відвідин

Моя корона встромилася в твої горла