Про юного пенсионера - Агния Барто

Один малец, лет десяти,

Мечтал на пенсию уйти.

Но разве плохо, например,

Живется деду Косте?

Придет на сквер пенсионер,

с утра играет в кости.

Один малец, лет десяти,

Мечтал на пенсию уйти.

И пусть стучит вожатый в дверь: -

- Ты почему не в школе?

- А я на пенсии теперь!

Вы не слыхали что-ли!

С утра могу развлечься,

Ударить по мячу ..

И на тахте разлечься

Могу когда хочу.

Один малец, лет десяти,

Мечтал на пенсию уйти.

Уйти из школы на покой

И веселиться день-деньской.

А дед грустит.. такой чудак,

Вздыхая то и дело

Встает зачем-то за верстак,

Повсюду ищет дело ..

Иной совсем еще не сед,

Но ищет он пути

Уйти на отдых с юных лет,

На пенсию уйти.

Один хлопець, років десяти,

Мріяв піти на пенсію.

Але хіба погано, наприклад,

Чи живеться дідові Кості?

Прийде на сквер пенсіонер,

з ранку грає у кістки.

Один хлопець, років десяти,

Мріяв піти на пенсію.

І нехай стукає вожатий у двері: -

- Ти чому не у школі?

– А я на пенсії тепер!

Ви не чули щось!

З ранку можу розважитися,

Вдарити по м'ячу ..

І на тахті розлягтися

Можу колись хочу.

Один хлопець, років десяти,

Мріяв піти на пенсію.

Піти зі школи на спокій

І веселитися день-денний.

А дід сумує.. такий дивак,

Зітхаючи раз у раз

Встає навіщось за верстак,

Всюди шукає справу.

Інший зовсім ще не сив,

Але шукає він шляхи

Піти на відпочинок з юних років,

На пенсію піти.