Газон - Агния Барто

Сад городской —

Пионерская зона.

Мне поручили

Охрану газона.

Целое утро

Стою я на страже.

Жду я: когда же,

Когда же, когда же

Кто-то пройдет

По весеннему всходу?

Если мальчишка

Затопает с ходу,

Крикну ему:

«Осторожно, приятель!

Это газон,

Он для глаза приятен».

Если с портфелем

Какой-нибудь дядя

Вдруг по траве

Зашагает не глядя,

Остановлю

Гражданина такого

И разъясню ему

Скромно, толково:

Мол, по газону

Ходить не резонно,—

Каждый пройдет,

И не будет газона.

Мог бы пугнуть я

Отсюда девчонку,—

Нет ни одной,

Все отходят в сторонку,

Все, как нарочно,

Идут по дороге.

Вдруг чей-то голос

Послышался строгий.

Кто-то кричит:

— Осторожно, приятель!

Это газон,

Он для глаза

Приятен.

Кто же нарушил

Запретную зону?

Я, зазевавшись,

Иду по газону,

И на меня

Укоризненно глядя,

Мне разъясняет

Разгневанный дядя:

Мол, по газону

Ходить не резонно,—

Каждый пройдет,

И не будет газона.

Сад міський

Піонерська зона.

Мені доручили

Охорону газону.

Цілий ранок

Стою на сторожі.

Чекаю я: коли ж,

Коли ж, коли ж

Хтось пройде

На весняний схід?

Якщо хлопчик

Затопає з ходу,

Крикну йому:

«Обережно, друже!

Це газон,

Він для ока приємний».

Якщо з портфелем

Якийсь дядько

Раптом по траві

Покрочить не дивлячись,

Зупиню

Громадянина такого

І поясню йому

Скромно, розумно:

Мовляв, газоном

Ходити не слушно,—

Кожен минеться,

І не буде газону.

Міг би лякати я

Звідси дівчисько,—

Немає жодної,

Всі відходять убік,

Все, як навмисне,

Ідуть дорогою.

Раптом чийсь голос

Почувся суворий.

Хтось кричить:

- Обережно, друже!

Це газон,

Він для ока

Приємний.

Хто ж порушив

Заборонену зону?

Я, зазівавшись,

Іду газоном,

І на мене

Докірливо дивлячись,

Мені пояснює

Розгніваний дядько:

Мовляв, газоном

Ходити не слушно,—

Кожен минеться,

І не буде газону.