Gelme - Allame

Durduramazsın beni çoktan yaktım çadırları

Şu gökyüzü battaniyem tüm erzağım kahırlarım

Arkamdan su dökme lütfen bahanem kalmasın

Boşuna hüzne çalar fasıl zaten duymamaktı kasıt

Benim manzaramda sürgün adamların huzurlu yası var

Gitmek için geç bile kaldım yolların yaşı var

Sor bakalım hayat ne istemişte çöktü başıma

Omuzlarım geniş çünkü onurdur dert taşımak

Falcıya sor nasılsa gerçeklerden uzaksın

Ben anlatırsam kızarsın bilirim kaldıramazsın

Demirdağdan aşıp gidiyorum yalnızlık duraksız

Ardımda kalanlarsa artık düşümden ıraktır

Düşünmeye vakit çok sinirim yerli yersiz

Dilerim bıraktığım yerde yaşarsınız bensiz

Hiç halim kalmadı beklemek cehennemden farksız

Kızma bana evim gökyüzü çatısız damsız

Kalmam artık toprakla yandım nehirde aktım

Çadırlar açtım yalandı kaçtım zamanı aştım

Ruhumla baktım ne var ki göremedim ufkum karardı

Kalmam artık toprakla yandım nehirde aktım

Çadırlar açtım yalandı kaçtım zamanı aştım

Ruhumla baktım ne var ki göremedim ufkum karardı

Durmuyorum bu dünyanın vaadettiği yerde

Yerim yurdum yok güzelim lanetliyim gelme

Söz verdiğime bakma yalnızlığıma davetliyim dilber

Sonra ses etmeden gittim veda etmeyi bilmem

Burada gökyüzünün mavisi bile suç baya

Dedim ya yalnızlık zorluyor beni manevra yapmaya

Sen olmazsın dedi hayat gururum güç dayandı

Kanatları yanan bir kartalım yüzüm yok tekrar uçmaya

Benim gecem günüm hüzün konuşmamın faydası ne

Ölüm çıksa dahi kayda geçmem olmasın vesile

Yaşamam için herhangi biri görünmezin toprak evim

Dünya ayaklarım yolum, hayatın bitmesine

İçim boş bu garip çalgının ruhu var konuşuyor

Beni bu teller anlatırken garibanlık susturuyor

Sarhoşum benimle dans eden şu geceye kızgınım

Unuttuğun saatleri hatırla zorla ağla diyor

Kalmam artık toprakla yandım nehirde aktım

Çadırlar açtım yalandı kaçtım zamanı aştım

Ruhumla baktım ne var ki göremedim ufkum karardı

Kalmam artık toprakla yandım nehirde aktım

Çadırlar açtım yalandı kaçtım zamanı aştım

Ruhumla baktım ne var ki göremedim ufkum karardı

Мене не зупиниш, я вже намети спалив

Це небо — моя ковдра, усі мої припаси, мої прокляття

Будь ласка, не наливайте за мною води, я не маю виправдань

Даремно смуток грає фасил, намір все одно не було це чути

На мій погляд, це мирний траур вигнанців

Я навіть спізнюся, дороги мають вік

Спитай мене, чого хотіло життя, звалилося мені на голову

Плечі в мене широкі, бо честь нести біду

Запитайте ворожку якось ви далекі від істини

Якщо я тобі скажу, ти розлютишся, я знаю, що ти не витримаєш

Я їду над Демірдагом, самотність безперервна

Те, що залишилося, тепер далеко від моєї мрії

Час подумати, я так нервую, це недоречно

Сподіваюся, ти без мене живеш там, де я зупинився

Я не в настрої чекати, це як пекло

Не гнівайся на мене, мій дім — небо без даху

Вже не залишуся, землею згорів, У річці текла

Я відкрив намети, це збрехало, я втік, я перевищив час

Дивився душею, а не бачив, мій горизонт потемнів

Вже не залишуся, землею згорів, У річці текла

Я відкрив намети, це збрехало, я втік, я перевищив час

Дивився душею, а не бачив, мій горизонт потемнів

Я не зупиняюся там, де обіцяє цей світ

Мені ні місця, ні дому, красуня, я проклята, не приходь

Не дивись на те, що я обіцяв, мене запрошують до своєї самотності, дільбер

Потім пішов без слова, не знаю, як попрощатися

Навіть блакить неба тут є злочином

Я сказав, що самотність змушує мене маневрувати

Він сказав, що ти не будеш моєю життєвою гордістю, яку витримала сила

Я орел з палаючими крилами, я не маю обличчя, щоб знову літати

Моя ніч - мій день, що толку говорити про смуток?

Навіть якщо смерть станеться, я не зможу записати.

Мій земний дім будь-якого невидимого для мене життя

Світ, мої ноги, моя дорога, до кінця життя

Я порожній, цей дивний інструмент має душу, він говорить

Бідність мовчить мене, поки ці дроти говорять мені

Я злий на ніч, що танцювала зі мною п’яна

Згадайте години, про які ви забули, там написано: сильно плакати

Вже не залишуся, землею згорів, У річці текла

Я відкрив намети, це збрехало, я втік, я перевищив час

Дивився душею, а не бачив, мій горизонт потемнів

Вже не залишуся, землею згорів, У річці текла

Я відкрив намети, це збрехало, я втік, я перевищив час

Дивився душею, а не бачив, мій горизонт потемнів