Талая Вода - Адаптация

Голодные сны середины апреля —

Игра не на жизнь, а на смерть.

Разбитые лица, пустая неделя —

Вам будет на что посмотреть.

Когда из притонов полезут наружу

Осколки битых комет.

Ты мог бы занять свое место,

Но его больше нет.

Снаряды рвутся, как прежде;

Но ты не привык отступать.

Мелодия минных полей —

Дорога туда, где опять

Все продолжается снова,

И повторяется вновь

Здесь миллионы считают, что это — любовь.

Талая вода, первые ручьи.

Кто-то убегал в ледяной ночи.

Было, но прошло, стерто на века.

Не осталось снов, только берега

От высохших рек, и былого тепла.

От высохших рек, и былого тепла.

Солдаты лезут на крыши —

Вся королевская рать.

На праздник Первого мая

Под вечер будут стрелять.

Вчера на улице мира

В обед опять выпал снег.

Кто это видел — тот знает,

Что прошлого нет…

Там за стеной плачут дети,

Там за окном чей-то бред,

Десятилетия боли,

Пять героических лет.

Теперь здесь все по-другому,

И я не помню — когда

Я вдруг очнулся и понял —

Ты у меня одна.

Талая вода, первые ручьи.

Кто-то убегал в ледяной ночи.

Было, но прошло, стерто на века.

Не осталось снов, только поезда

В стране железных дорог и вечного льда.

В стране железных дорог и вечного льда.

Горбатым светит могила,

Героям светит звезда.

И каждый день здесь так тихо;

У нас обычно война.

За право быть приглашенным

На праздник древних времен.

Я не понимаю, что это —

Явь или сон.

И пусть внутри поет ветер,

А за стеклом стучит дождь.

Я делал все очень просто,

И знал, что ты все поймешь.

По их поганым расчетам

Мы облажались опять.

Не важно кто будет помнить,

Важно — кто будет знать.

Талая вода, первые ручьи.

Кто-то убегал в ледяной ночи.

Было, но прошло, стерто на века.

Не осталось снов, только провода

Гудят и зовут нас в иные места.

Туда, где нету начала и не будет конца.

Голодні сни середини квітня —

Гра не на життя, а на смерть.

Розбиті особи, порожній тиждень—

Вам буде на що подивитися.

Коли з притонів полізуть назовні

Уламки битих комет.

Ти міг би зайняти своє місце,

Але його більше немає.

Снаряди рвуться, як і раніше;

Але ти не звик відступати.

Мелодія мінних полів

Дорога туди, де знову

Все продовжується знову,

І повторюється знову

Тут мільйони вважають, що це любов.

Тала вода, перші струмки.

Хтось тікав у крижаної ночі.

Було, але минуло, стерто на віки.

Не залишилося снів, тільки берега

Від висохлих річок і колишнього тепла.

Від висохлих річок і колишнього тепла.

Солдати лізуть на даху —

Уся королівська рать.

На свято Першого травня

Надвечір стрілятимуть.

Вчора на вулиці світу

В обід знову випав сніг.

Хто це бачив — той знає,

Що минулого немає.

Там за стіною плачуть діти,

Там за окном чиє марення,

Десятиліття болю,

П'ять героїчних років.

Тепер тут все по-іншому,

І я не пам'ятаю — коли

Я раптом прокинувся і зрозумів

Ти в мене єдина.

Тала вода, перші струмки.

Хтось тікав у крижаної ночі.

Було, але минуло, стерто на віки.

Не залишилося снів, тільки потяги

У країні залізниць і вічного льоду.

У країні залізниць і вічного льоду.

Горбатим світить могила,

Героям світить зірка.

І кожен день тут так тихо;

У нас зазвичай війна.

За право бути запрошеним

На свято давніх часів.

Я не розумію що це -

Ява чи сон.

І нехай усередині співає вітер,

А за склом стукає дощ.

Я робив все дуже просто,

І знав, що ти все зрозумієш.

За ними поганими розрахунками

Ми облажалися знову.

Неважливо хто пам'ятатиме,

Важливо — хто знатиме.

Тала вода, перші струмки.

Хтось тікав у крижаної ночі.

Було, але минуло, стерто на віки.

Не залишилося снів, тільки дроти

Гудять і звуть нас в інші місця.

Туди, де немає початку і не буде кінця.