По дороге домой - Адаптация

Выходить наружу лишь по праздничным дням

Без особых причин, без особых подлян.

Улыбнуться всем тем, кто глядит тебе вслед.

Ощущая усталость от прожитых лет,

Я шагаю по трупам, по выжженным снам,

По пустым коридорам и прочим местам

Рационального гетто…

По дороге домой…

Пусть горят города в неизбежном огне,

Пусть скайфуются те, кто сидит на игле,

Их жалеть не придётся, надо будет втоптать,

Разорвать на кусочки, а после воздать

По заслугам всем тем, кто уносится в даль,

Оставляя другим пустоту и печаль

Как поражение веры…

По дороге домой…

Тормознуться вначале, обломаться в конце

Или взять очутиться на том рубеже,

Где срываются маски и рвутся тела,

Где взамен этой пакости хлещет весна.

Жизнь несётся рекой, продолжается бой,

И не важно, что будет с тобой или мной

В тот миг, когда мы очнёмся

По дороге домой…

Виходити назовні лише по святкових днях

Без особливих причин, без особливих поган.

Посміхнутися всім тим, хто дивиться тобі слідом.

Відчуваючи втому від прожитих років,

Я крокую по трупах, випалених снам,

По порожніх коридорах та інших місцях

Раціонального гетто.

По дорозі додому…

Нехай горять міста в неминучим вогні,

Нехай скайфуються ті, хто сидить на голці,

Їх шкодувати не доведеться, треба буде втоптати,

Розірвати на шматочки, а після віддати

За заслугами всім тим, хто виноситься в далечінь,

Залишаючи іншим порожнечу і печаль

Як поразка віри...

По дорозі додому…

Згальмуватися спочатку, обламатися в кінці

Або взяти опинитися на тому рубежі,

Де зриваються маски і рвуться тіла,

Де замість цієї капості хльосе весна.

Життя мчить рікою, триває бій,

І не важливо, що буде з тобою чи мною

Тієї миті, коли ми опритомнімо

По дорозі додому…