Так горит степь - Адаптация

Хоронили на пустых площадях

Тех кто выжил и вернулся с рассветом

Оставляя за собой тишину

Как последнюю надежду на чудо

Дети мерзнут в озверевшем лесу

Потерявшие себя и друг друга

Заколдованный таинственный мир

Заколдованные окна и двери

Мы попрятались в потемках квартир

Не найдя себе ни места ни цели

Этой ночью снова был звездопад

На него глазели норы и щели

Нам осталась только выжженная трава

Нам остались только дни и недели

Так горит степь

Я вижу

Так горит степь

Я слышу

Так горит степь

Я помню

Так горит степь

Песни юга и севера

На перекрестках дорог

Где нет понятия времени,

Но есть понятие пожизненный срок

Все революции сдохли

Все города обречены на то Чтобы хранить в себе

Ужас и боль,

А космонавты летают

Они не знают тепла

Им снится Черное море

Хотя вокруг только холод и мгла

Они забыли про нежность

И притяженье Земли

Лишь только яркие точки

На бесконечном пути

Так горит степь

Я вижу

Так горит степь

Я слышу

Так горит степь

Я помню

Так горит степь

Забинтованные мысли-слова

Родины и пляски, и стоны

Незнакомая чужая земля

За колючей пеленой этой зоны

За хрустальными осколками снов

Погребенных под руинами воли

Это утро наступает и ты его ждешь

Под колесами сомнительной доли,

А здесь судорогой сводило мосты

И кусками задиралося детство

Суеверные косые дожди

Превращали грязь в каленое тесто

Этой ночью снова был звездопад

На него глазели норы и щели

Нам осталась только выжженная трава

Нам остались только дни и недели

Так горит степь

Я вижу

Так горит степь

Я слышу

Так горит степь

Я помню

Так горит степь

Ховали на порожніх площах

Тих хто вижив і повернувся з світанком

Залишаючи за собою тишу

Як останню надію на чудо

Діти мерзнуть у озвірілому лісі

Втратили себе і один одного

Зачарований таємничий світ

Зачаровані вікна та двері

Ми поховалися в потемках квартир

Не знайшовши собі ні місця ні цілі

Цієї ночі знову був зорепад

На нього дивилися нори і щілини

Нам залишилася тільки випалена трава

Нам залишилися тільки дні і тижні

Так горить степ

Я бачу

Так горить степ

Я чую

Так горить степ

Я пам'ятаю

Так горить степ

Пісні півдня та півночі

На перехрестях доріг

Де немає поняття часу,

Але є поняття довічний термін

Усі революції здохли

Всі міста приречені на то Щоб зберігати в собі

Жах і біль,

А космонавти літають

Вони не знають тепла

Їм сниться Чорне море

Хоча навколо тільки холод і імгла

Вони забули про ніжність

І притягнення Землі

Тільки яскраві точки

На нескінченному шляху

Так горить степ

Я бачу

Так горить степ

Я чую

Так горить степ

Я пам'ятаю

Так горить степ

Забинтовані думки-слова

Батьківщини і танці,і стони

Незнайома чужа земля

За колючою пеленою цієї зони

За кришталевими осколками снів

Похованих під руїнами волі

Цей ранок настає і ти його чекаєш

Під колесами сумнівної частки,

А тут судомою зводило мости

І шматками задиралося дитинство

Забобонні косі дощі

Перетворювали бруд на калінне тісто

Цієї ночі знову був зорепад

На нього дивилися нори і щілини

Нам залишилася тільки випалена трава

Нам залишилися тільки дні і тижні

Так горить степ

Я бачу

Так горить степ

Я чую

Так горить степ

Я пам'ятаю

Так горить степ