не вернулся домой - Адаптация

День, понедельник — рабочий день.

Только мне почему-то лень

Распевать эту поебень,

Но куда ты себя не день,

В этом городе каждый пень наизусть помнит эту песнь,

И тебе остается делать вид… и улыбаться…

Здесь, на руинах своих городов,

В разрисованной дикой глуши…

Это родина прячет лицо,

Это кто-то смеется внутри.

Я излазил пол света, но так

И не вернулся домой.

Все вы — безликий рай для непризнанных фюрреров.

Трамвай поперхнулся народом и выплюнул в воздух сгусток эмоций.

Крик, из подворотен лай, кто-то снова сгорел до тла,

Оставляя после себя теплое место…

Здесь, на руинах своих городов,

В разрисованной дикой глуши…

Это родина прячет лицо,

Это кто-то смеется внутри.

Я излазил пол света, но так

И не вернулся домой.

Сторонники, наблюдатели,

Постоянные покупатели.

Жизнь и грезы,

Дыши вперед от дозы до дозы.

Кровь ???, это давно не имеет значения:

Ты одна в силах остановить падение.

Здесь, на руинах своих городов,

В разрисованной дикой глуши…

Это родина прячет лицо,

Это кто-то смеется внутри.

Я излазил пол света, но так

И не вернулся домой.

По выходным проходят боевые ученья.

Битва за урожай.

У меня нет теперь ни капли сомнения

В том, что победа, конечно же, будет за нами!

Я польщен, мне пора прощаться, а пока оставайтесь с нами.

Здесь, на руинах своих городов,

В разрисованной дикой глуши…

Это родина прячет лицо,

Это кто-то смеется внутри.

Я излазил пол света, но так

И не вернулся домой.

День, понеділок - робочий день.

Тільки мені чомусь ліньки

Розспівувати цю побій,

Але куди ти себе не день,

У цьому місті кожен пень напам'ять пам'ятає цю пісню,

І тебе залишається вдавати... і посміхатися...

Тут, на руїнах своїх міст,

У розмальованій дикій глушині…

Це батьківщина ховає обличчя,

Це хтось сміється всередині.

Я вилазив підлогу світла, але так

І не повернувся додому.

Всі ви— безликий рай для невизнаних фюрерів.

Трамвай поперхнувся народом і виплюнув у повітря згусток емоцій.

Крик, з підворотний гавкіт, хтось знову згорів до тла,

Залишаючи після себе тепле місце.

Тут, на руїнах своїх міст,

У розмальованій дикій глушині…

Це батьківщина ховає обличчя,

Це хтось сміється всередині.

Я вилазив підлогу світла, але так

І не повернувся додому.

Прихильники, спостерігачі,

Постійні покупці.

Життя і мрії,

Дихай вперед від дози до дози.

Кров ???, це давно не має значення:

Ти одна в силах зупинити падіння.

Тут, на руїнах своїх міст,

У розмальованій дикій глушині…

Це батьківщина ховає обличчя,

Це хтось сміється всередині.

Я вилазив підлогу світла, але так

І не повернувся додому.

По вихідним проходять бойові навчання.

Битва за врожай.

У мене немає тепер жодної краплі сумніву

У тому, що перемога, звичайно ж, буде за нами!

Я задоволений, мені час прощатися, а поки залишайтеся з нами.

Тут, на руїнах своїх міст,

У розмальованій дикій глушині…

Це батьківщина ховає обличчя,

Це хтось сміється всередині.

Я вилазив підлогу світла, але так

І не повернувся додому.