Бищара-рай - Адаптация

Сон мне вновь приснился сон

В котором я летел как будто оптимист

Что вечно смотрит вдаль и знает наперед

Что будет через год, а чего никогда не будет

Мир бесцветный серый мир

Который весь внутри который весь в мозгах

Что лезут из ушей и рвутся на куски

Чтоб память разбрелась погулять погулять по стуже

Снег который год уж снег

Над родиной моей нависла чья-то тень

И есть у ней враги сказали — главный я То после будешь ты, а за тобой еще придут наряды

Вонь все та же злая вонь

И нечем подышать и нечем удивить

Двух зайцев не поймать их можно подстрелить

Подарки будут ждать, а именины будут продолжаться

Во имя радости праздных,

Во имя хвори больных,

Во имя отсутствия тех кого нет,

Разрешите всеобщий

Бишара-рай.

Снег полночный мокрый снег

В прозрачной тишине запачканных больниц

Спасительный укол прикажет долго жить

На мокрой простыне видны следы вчерашних ожиданий

Страх привычный сердцу страх

Колючий словно жизнь приятный будто смерть

Оправданные сны стеклянные глаза

Последние минуты громыхают ужасом столетий

Миг застывший вечный миг

Очередной святой с пробитой головой

Струится кровь Христа подобно молоку

Что добровольно вытекает вон из материнской сиськи

Стыд познавший этот стыд

Позволь мне умереть смешно и навсегда

Последние стихи терзали пустоту

Я весело летел и наблюдал как это все прекрасно

Сон мне вновь приснился сон

В котором висел как будто оптимист

Что вечно смотрит вдаль и знает наперед

Что будет через год, а чего никогда не будет

Сон мені знову наснився

У якому я летів начебто оптиміст

Що вічно дивиться в далечінь і знає наперед

Що буде через рік, а чого ніколи не буде

Світ безбарвний сірий світ

Що весь всередині що весь у мозках

Що лізуть з вух і рвуться на шматки

Щоб пам'ять розбрелася погуляти погуляти по стужі

Сніг який рік уже сніг

Над батьківщиною моєю нависла чиясь тінь

І єсть у ній вороги сказали — головний я То після будеш ти, а за тобою ще прийдуть вбрання

Сморід все та ж злий сморід

І ні чим подихати і ні чим здивувати

Двох зайців не зловити їх можна підстрелити

Подарунки чекатимуть, а іменини продовжуватимуться

В ім'я радості пустих,

В ім'я хвороби хворих,

В ім'я відсутності тих, кого немає,

Дозвольте загальний

Бішара-рай.

Сніг північний мокрий сніг

У прозорій тиші забруднених лікарень

Рятівний укол накаже довго жити

На мокрому простирадлі видно сліди вчорашніх очікувань

Страх звичний серцю страх

Колючий немов життя приємний ніби смерть

Виправдані сни скляні очі

Останні хвилини гримають жахом століть

Мить застигла вічна мить

Черговий святий із пробитою головою

Струмить кров Христа подібно до молока

Що добровільно випливає геть із материнської цицьки

Сором пізнав цей сором

Дозволь мені померти смішно і назавжди

Останні вірші мучили порожнечу

Я весело летів і спостерігав як це все чудово

Сон мені знову наснився

У якому висів ніби оптиміст

Що вічно дивиться в далечінь і знає наперед

Що буде через рік, а чого ніколи не буде