Most přes rozbouřené vody (Bridge Over Troubled Water) - Helena Vondráčková

Voda nasbírá z břehů jíl,

tím žloutne v ní i déšť i světadíl.

Brod vzdálený náhle není znát.

Pak proud zkouší brát

most, co nám dálku břehů

krátil láskou tolikrát,

most, co nám dálku břehů

krátil láskou tolikrát.

Slova stejná jsou, ale bez jmění.

Jak dá se dál, tak žít spolu vzdálení?

Máš břeh, já svůj, blízkost můžeš mi lhát.

Pak voda může brát

most, co nám dálku břehů

krátil láskou tolikrát,

most, co nám dálku břehů

krátil láskou tolikrát.

Voda pramen má hluboko v nás.

Když začně téct ten proud,

tak je tenký jako vlas.

Když začne růst, to už nás zvlád,

to už má právo brát

most, co nám dálku břehů

krátil láskou tolikrát,

most, co nám dálku břehů

krátil láskou tolikrát,

tolikrát.

Вода збирає глину з берегів,

таким чином жовтіє в ньому дощ і материк.

Пульт раптом невідомий.

Потім він намагається прийняти струм

міст дає нам відстань до берегів

так багато разів скорочений любов’ю

міст дає нам відстань до берегів

так багато разів скорочений любов’ю.

Слова ті самі, але без властивості.

Як ви можете продовжувати жити разом?

У тебе берег, у мене свій, ти можеш брехати мені.

Потім можна взяти воду

міст дає нам відстань до берегів

так багато разів скорочений любов’ю

міст дає нам відстань до берегів

так багато разів скорочений любов’ю.

У джерелі є джерело глибоко всередині нас.

Коли починає текти струм,

тому вона тонка, як волосся.

Коли він почне рости, він зможе впоратися з нами,

він уже має право на це

міст дає нам відстань до берегів

так багато разів скорочений любов’ю

міст дає нам відстань до берегів

так багато разів скорочений любов’ю

так багато разів.