Дурман - Александр Новиков

В темном лесе есть поляна.

На поляне есть цветок —

Испытаешь вкус дурмана,

Если хватишь хоть глоток.

Тот цветок порос бурьяном.

Дни и ночи напролет

Алкашам и наркоманам

Он покоя не дает.

Припев:

Ядовит он очень ведь, очень ведь, ведь.

Но стоит у леса очередь, очередь, ведь.

Он любую тварь стреножит,

Будь ты — сдуру, или — пьян.

Кто к себе его приложит —

Превращается в бурьян.

Тот бурьян встает вдоль просек,

Блещет черною росой,

И его вприпрыжку косит

Тетка черная с косой.

Припев:

Ядовит он очень ведь, очень ведь, ведь.

Но стоит у леса очередь, очередь, ведь.

Сказка ложь, да вся с намеком

Для любого дурака.

Шел я боком, боком, боком

Мимо черного цветка.

Шел размашисто и быстро,

Не касался, не вдыхал,

Но молил, от божьей искры,

Чтоб тот лес заполыхал.

Припев:

Ядовит он очень ведь, очень ведь, ведь.

Но стоит у леса очередь, очередь, ведь.

Ядовит он очень ведь, очень ведь, ведь.

Но стоит у леса очередь, очередь, ведь.

У темному лісі є поляна.

На поляні є квітка —

Відчуєш смак дурману,

Якщо вистачиш хоч ковток.

Та квітка поросла бур'яном.

Дні та ночі безперервно

Алкашам та наркоманам

Він спокою не дає.

Приспів:

Отруйний він дуже, адже дуже.

Але стоїть біля лісу черга, черга, адже.

Він любу тварюку стреножит,

Будь ти — здуру, або — п'яний.

Хто до себе його додасть —

Перетворюється на бур'ян.

Той бур'ян встає вздовж просік,

Блищить чорною росою,

І його підстрибом косить

Тітка чорна з косою.

Приспів:

Отруйний він дуже, адже дуже.

Але стоїть біля лісу черга, черга, адже.

Казка брехня, так вся з натяком

Для будь-якого дурня.

Ішов я боком, боком, боком

Повз чорну квітку.

Ішов розмашисто і швидко,

Не касався, не вдихав,

Але молив, від божої іскри,

Щоб той ліс спалахнув.

Приспів:

Отруйний він дуже, адже дуже.

Але стоїть біля лісу черга, черга, адже.

Отруйний він дуже, адже дуже.

Але стоїть біля лісу черга, черга, адже.