Одинокий, забытый всеми… - Воскресение

Одинокий забытый всеми

Я брожу по пустым коридорам

Мне кивают при встречи тени

Да и те лишь с потухшим взором

Листопад навивает скуку

Предлагая в тоске спасенье

Как во сне возникают звуки

На клиновом холсте осеннем

Припев:

Улетают из неба птицы

И уносят с собою небо

Научиться бы мне молится

И любить научиться мне бы

Может город тогда б не умер

Не осыпался белым снегом

Научиться бы просто думать

И прощять научится мне бы

Или я как Илья Безногий

Все лежу и лежу на печи

И гляжу я на те дороги

По которым ходить мне нечем

Припев:

А дороги уходят в небыль

Пелена застилает лица

Научитса учится мне бы

Научится бы мне молиться

И водицею из колодца

Мне напиться бы до упаду

Чтоб о зиму не из колодца

Не осыпаться листопадом…

Самотній забутий усіма

Я блукаю по порожніх коридорах

Мені кивають при зустрічі тіні

Та і ті лише з потухлим поглядом

Листопад навиває нудьгу

Пропонуючи в тузі порятунок

Як у сні виникають звуки

На клиновому полотні осіннім

Приспів:

Відлітають з неба птиці

І вносять із собою небо

Навчитись би мені молиться

І любити навчитися мені би

Може місто тодіб не померло

Не обсипався білим снігом

Навчитися би просто думати

І прощати навчиться мені би

Або я як Ілля Безногий

Все лежу і лежу на печі

І дивлюся я на ті дороги

Яким ходити мені нічим

Приспів:

А дороги йдуть у небиль

Пелена застилає обличчя

Научітса вчиться мені

Навчиться, щоб мені молитися

І водицею з колодязі

Мені напитися би до упаду

Щоб про зиму не з колодязя

Не обсипатися листопадом…