Баллада о разноцветных шарах - Виктор Луферов

Где вы были в то утро,

Когда солнце окрасило крыши домов

Перламутром,

Когда окна раскрылись, как крылья стрекоз,

И по улице шел одинокий прохожий…

А в руке он держал

Разноцветную связку шаров.

Солнца шар золотой,

Шар Земли голубой,

Одуванчика шар серебристый,

Ярко красный шар сердца

И радужный шар надувной.

Где вы были в тот день,

Когда туча набросила тень

на дома, как вуаль,

И из складок ее выпал ветер…

И тотчас подхватив

Легкий радужный шар,

Он унес его вдаль.

А в неловких руках

Вдруг забился под ветром цветок,

Как серебреный мотылек,

И погас как свеча…

И не будет Луна освещать уже завтра

Этот хрупкий цветок с душой астронавта.

Где вы были в тот вечер,

Когда вспыхнул закатный пожар

И расплавился шар —

Ярко красный шар сердца…

И упал человек, тот который мечтал

Пронести сквозь наш век

Разноцветную связку шаров.

Солнца шар золотой,

Шар Земли голубой…

Де ви були того ранку,

Коли сонце пофарбувало дахи будинків

Перламутром,

Коли вікна відчинилися, як крила бабок,

І по вулиці йшов самотній перехожий...

А в руці він тримав

Різнобарвну зв'язку куль.

Сонця куля золота,

Куля Землі блакитна,

Кульбаби куля срібляста,

Яскраво-червона куля серця

І райдужна куля надувна.

Де ви були в той день,

Коли хмара накинула тінь

на дому, як вуаль,

І з складок її випав вітер…

І зараз підхопивши

Легка райдужна куля,

Він забрав його в далечінь.

А в незручних руках

Раптом забилася під вітром квітка,

Як срібний метелик,

І погас як свічка…

І не буде Місяць висвітлювати вже завтра

Ця крихка квітка з душею астронавта.

Де ви були в той вечір,

Коли спалахнула західна пожежа

І розплавилася куля —

Яскраво-червона куля серця…

І впала людина, яка мріяла

Пронести крізь наше століття

Різнобарвну зв'язку куль.

Сонця куля золота,

Куля Землі блакитна.