Построю дом - Виктор Луферов

Построю дом себе я из консервных банок

И ярко-красное сошью себе пальто.

И проживу жизнь чудаком из старых сказок,

Который смотрит в мир с раскрытым ртом.

Я буду верить всякой чертовщине,

Гадать по снам, по птицам, по руке

И верить, что плывет куда-то небо,

Раз облака плывут вниз по реке.

А чтоб быстрей росли деревья и цветы,

Я буду по утрам играть на флейте.

А чтоб от нас не улетали журавли, —

Увидев первый снег, мечтать о лете.

И надо мною будут все смеяться,

Но если б, люди, не было бы вас,

Я от тоски не то что год или неделю —

Я б дня не прожил, умер через час.

Збудую будинок собі я із консервних банок

І яскраво-червоне пошити собі пальто.

І проживу життя диваком із старих казок,

Який дивиться в світ із розкритим ротом.

Я віритиму всякій чортовині,

Ворожити по снах, по птах, по руці

І вірити, що пливе кудись небо,

Раз хмари пливуть вниз по річці.

А щоб швидше росли дерева і квіти,

Я буду вранці грати на флейті.

А щоб від нас не літали журавлі, —

Побачивши перший сніг, мріяти про літо.

І наді мною всі сміятимуться,

Але якщо б, люди, не було би вас,

Я від суми не що що рік чи тиждень —

Я бєдня не прожив, помер через годину.