Чайки над водой - Евгений Мартынов, Вокальный квартет «Улыбка»

Вдали шумит прибой, сердце там твое.

Приходит грусть порой, когда не ждешь ее.

И ты спешишь со мной к морю красоты,

Где чайки над волной, как белые цветы.

Опять я вижу белых чаек над водой,

В их светлом танце мы с тобой.

Опять я вижу, как легко они кружат,

Взгляни, над морем снегопад.

А может это сон, может снится мне

И нежный шепот волн, и песня в тишине.

Но сквозь морской прибой чайки вновь слышны.

Я знаю — нам с тобой, завидуют они.

Опять я вижу белых чаек над водой,

В их светлом танце мы с тобой.

Опять я вижу, как легко они кружат,

Взгляни, над морем снегопад.

А если грянет шторм, и прийдет беда,

То каждый добрый дом открыт для них всегда.

Ты снова будешь рад шелесту весны.

И чайки к нам летят счастливые, как мы.

Опять я вижу белых чаек над водой,

В их светлом танце мы с тобой.

Опять я вижу, как легко они кружат,

Взгляни, над морем снегопад.

Вдалині шумить прибій, серце там твоє.

Приходить сум часом, коли не чекаєш її.

І ти спішаєш зі мною до моря краси,

Де чайки над хвилею, як білі квіти?

Знову я бачу білих чайок над водою,

У їхньому світлому танці ми з тобою.

Знову я бачу, як легко вони кружляють,

Поглянь, над морем снігопад.

А може це сон, може сниться мені

І ніжний шепіт хвиль, і пісня в тиші.

Але крізь морський прибій чайки знову чути.

Я знаю — нам з тобою, заздрять вони.

Знову я бачу білих чайок над водою,

У їхньому світлому танці ми з тобою.

Знову я бачу, як легко вони кружляють,

Поглянь, над морем снігопад.

А якщо гримне шторм, і прийде біда,

Тож кожен добрий будинок відкритий для них завжди.

Ти знову будеш радий шелесту весни.

І чайки до нас летять щасливі, як ми.

Знову я бачу білих чайок над водою,

У їхньому світлому танці ми з тобою.

Знову я бачу, як легко вони кружляють,

Поглянь, над морем снігопад.