Человек на диване - Александр Градский

Он не плут, он не мот,

Он не курит и вина не пьет,

Он на диване, в тонком стакане

Чай остывает быстрее чем он,

Ожидая,

Вот ето досада,

Агенты Моссада

Или из Моссовета

Ответят за ето.

С ним ничто не случиться

И к нему не придут под утро,

Не стучится в преддверии пункта

Кому-то вершки, корешки кому-то.

Готовьте бинты и шины,

Руки за уши, ноги шире.

ВЦИК против бунта,

Впереди рудник и тундра.

Весь кипит их разум, как вода в машине…

Он лежит на диване.

Ты с тоской своей не лезь к ниму,

И квартира его на охране.

Чай в стакане покрылся плесенью,

И его не тревжит даже

Что начальник народу скажет.

Навесь ему что хочешь на уши.

Или запарь мозги (???)

Хохочет: «Куда уж!

Я не дамся и не воспряну!»

Лево руля, право руля,

Все равно даешь лагеря!

Пуля прервет полет,

Уткнувшись во что-то теплое.

Битыми стеклами выстлан пол на етой сцене,

Вены порваны, кровь в ванне,

А главный герой лежит на диване.

Главный герой, главный герой,

Главный герой нажил геморрой.

Він не шахрай, він не мот,

Він не курить і вина не п'є,

Він на дивані, у тонкій склянці

Чай остигає швидше, ніж він,

Чекаючи,

Ось це досада,

Агенти Моссада

Або з Мосради

Відповідають за це.

З ним ніщо не станеться

І до нього не прийдуть під ранок,

Не стукнеться напередодні пункту

Комусь вершки, корінці комусь.

Готуйте бинти та шини,

Руки за вуха, ноги ширші.

ВЦВК проти бунту,

Попереду рудник і тундру.

Весь кипить їх розум, як вода в машині.

Він лежить на дивані.

Ти з тугою своєю не лізь до нього,

І квартира його на охороні.

Чай у склянці покрився цвіллю,

І його не тривожить навіть

Що начальник народу скаже?

Навісь йому що хочеш на вуха.

Або запар мізки (???)

Регоче: «Куди вже!

Я не дамся і не запряну!»

Ліво керма, право керма,

Все одно даєш табори!

Куля перерве політ,

Уткнувшись у щось тепле.

Битим склом вистелена підлога на цій сцені,

Відня порвані, кров у ванні,

А головний герой лежить на дивані.

Головний герой, головний герой,

Головний герой нажив геморой.