Не помня зла - Александр Градский

Слезы в глазах, и на сердце горе,

Постылое горе, унылые слезы.

Живой человек, ничего он не просит,

Печален в тюрьме и печален на воле.

Погода печальна и ночь беспросветна,

Слепого не выгонишь в темень такую,

А сильный в тюрьме, а слабый у власти,

Жалок король, королева на троне.

Улыбки и вздохи гниют, оскорбленья

В устах у немых, в глазах у трусливых.

Не трогайте здесь ничего, обожжетесь,

Держите-ка лучьше руки в карманах.

Смутная тень, все несчастья на свете,

А над ними любовь моя, псом бесприютным.

Сльози в очах, і на серце горе,

Осоромлене горе, сумні сльози.

Жива людина, нічого він не просить,

Сумний у тюрмі і сумний на волі.

Погода сумна і ніч безпросвітна,

Сліпого не виженеш у темряву таку,

А сильний у в'язниці, а слабкий у владі,

Жалюгідний король, королева на троні.

Посмішки і зітхання гниють, образи

В устах у німих, в очах у боягузливих.

Не чіпайте тут нічого, обпечіться,

Тримайте легше руки в кишенях.

Смутна тінь, усі нещастя на світі,

А над ними любов моя, псом безпритульним.