Шелли - Александр Градский

Туманный Лондон … Роберт Оуэн

Свой начинает монолог.

Он чуть взволнован, околдованна

Толпа лежащая у ног.

Он ей бросает обвиненья,

Она ж ему кричит: «Виват!»

И злым словам с восторгом внемля,

Готова с ним хоть в рай, хоть в ад.

Но кончен праздник, пыльный ветер

Уносит мусор с площадей.

Он всеми позабыт на свете,

Философ или лицедей.

Слова не сгложет злость тупая!

…

Густой туман и душный смог …

Вновь Роберт Оуэн выступает,

Он продолжает монолог.

Туманний Лондон … Роберт Оуен

Свій починає монолог.

Він трохи схвильований, зачарована

Натовп, що лежить у ніг.

Він їй кидає звинувачення,

Вона ж йому кричить: «Віват!»

І злим словам із захватом чуй,

Готова з ним хоч у рай, хоч у пекло.

Але закінчено свято, курний вітер

Забирає сміття з площ.

Він всім забутий на світі,

Філософ чи лицедій.

Слова не отримає злість тупа!

…

Густий туман і душний зміг …

Знову Роберт Оуен виступає,

Він продовжує монолог.