Ты и я - Александр Градский

Ты — желтые листы.

Ты из чужой мечты,

Ты, как мираж ручья в пустыне.

Я, я твои цветы,

Что уронила ты.

И нет меня.

Ты и я, странные слова.

Кружится голова, лишь я тебя увижу.

Я без тебя — желтая трава.

Не уходи, мой друг.

Ты слышишь меня.

Но, на свете нет чудес,

Не растет синий лес в пустыне знойной.

Да, меня не любишь ты,

Не зацветут цветы в полях зимою.

Проигрыш

Да!

На свете нет чудес,

Не растет синий лес в пустыне знойной.

Да!

Меня не любишь ты,

Не зацветут цветы в полях зимою.

Ты — желтые листы.

Ты из чужой мечты,

Ты, как мираж ручья в пустыне.

Я, я твои цветы,

Что уронила ты.

Ти - жовті листи.

Ти з чужої мрії,

Ти, як міраж струмка в пустелі.

Я, я твої квіти,

Що впустила ти.

І немає мене.

Ти й я, дивні слова.

Кружиться голова, лише я тебе побачу.

Я без тебе — жовта трава.

Не йди, мій друже.

Ти чуєш мене.

Але, на світі немає чудес,

Не росте синій ліс у пустелі спекотної.

Так, мене не любиш ти,

Не зацвітуть квіти в полях зимою.

Програш

Так!

На світі немає чудес,

Не росте синій ліс у пустелі спекотної.

Так!

Мене не любиш ти,

Не зацвітуть квіти в полях зимою.

Ти - жовті листи.

Ти з чужої мрії,

Ти, як міраж струмка в пустелі.

Я, я твої квіти,

Що впустила ти.