Баллада о птицеферме - Александр Градский

Полюбил Ванюха Машутку,

Ой, всерьез влюбился, не на шутку.

На старой птицеферме ей хотел обьясниться

В любви верной.

Ой, не пришла Маша-д на свиданье,

Видно, не понравился ей наш Ваня,

Ее Виктор Иванович увел в ресторацию —

Докладать политинформацию.

У Виктора Ивановича галстук новый,

Красивый, синий из ситца.

Он слова чудестные знает:

Кочумай, мать, ништяк и психаделик…

Он ей на ухо шепчет.

Машка млеет…

Осерчал тут друг Ванюша,

До тла спалил ту птицеферму.

Вместе с ней любовь его сгорела,

Сгорела до тла!

А наутро люди видали —

Председатель колхоза построил новую птицеферму.

То-то, то-то удивление,

То-то разговоры.

И любовь, любовь — воскреснет из пепла,

Как Птица ФЕ… РМА!

Покохав Ванюха Машутку,

Ой, серйозно закохався, не на жарт.

На старій птахофермі їй хотів пояснитись

У любові вірним.

Ой, не прийшла Маша-д на побачення,

Мабуть, не сподобався їй наш Ваня,

Її Віктор Іванович повів у ресторацію —

Доповідати політінформацію.

У Віктора Івановича краватка нова,

Гарний, синій із ситця.

Він слова чудесні знає:

Кочумай, мати, ніштяк і психаделік...

Він на її вухо шепоче.

Машка млить.

Сердився тут друг Ванюша,

До тла спалив ту птицеферму.

Разом з нею любов його згоріла,

Згоріла до тла!

А на ранок люди бачили —

Голова колгоспу збудував нову птахоферму.

Те, те подив,

То розмови.

І любов, кохання — воскресне з попелу,

Як Птах ФЕ… РМА!