Колыбельная (На рождение дочери) - Александр Градский

Мне только два дня.

Нет у меня пока ещё имени.

Как же тебя назову?

Радуюсь я, что живу.

Радостью — так и зови меня.

Ты — радость моя!

Только двух дней.

Ты мне дана судьбою.

Глядя на радость мою,

Я пою:

Радость да будет с тобою.

О, ласточка моя!

(О, радость моя!)

О, солнышко моё!

(О счастье моё!)

В далекие края (В чужие края)

Мы улетим вдвоём.

(И, вместе с тобой)

Вернёмся по весне,

Как расцветут сады.

И, словно в сладком сне,

Со мною рядом ты…

Ты — радость моя!

Ты — радость моя!

Только двух дней.

Ты мне дана судьбою.

Глядя на радость мою,

Я пою:

Радость да будет с тобою.

О, ласточка моя!

(О, радость моя!)

О, солнышко моё!

(О счастье моё!)

В далекие края (В чужие края)

Мы улетим вдвоём.

(И, вместе с тобой)

Вернёмся по весне,

Как расцветут сады.

И, словно в сладком сне,

Со мною рядом ты…

Ты — радость моя!

Мені лише два дні.

Немає в мене поки ще імені.

Як тебе назву?

Радію я, що живу.

Радістю— так і клич мене.

Ти радість моя!

Лише двох днів.

Ти мені дана долею.

Дивлячись на радість мою,

Я співаю:

Радість нехай буде з тобою.

О, ластівко моя!

(О, радість моя!)

О, сонечко моє!

(Про щастя моє!)

Далекі краї (Чужі краї)

Ми відлетімо вдвох.

(І, разом із тобою)

Повернемося по весні,

Як розквітнуть сади.

І, немов у солодкому сні,

Зі мною поряд ти…

Ти радість моя!

Ти радість моя!

Лише двох днів.

Ти мені дана долею.

Дивлячись на радість мою,

Я співаю:

Радість нехай буде з тобою.

О, ластівко моя!

(О, радість моя!)

О, сонечко моє!

(Про щастя моє!)

Далекі краї (Чужі краї)

Ми відлетімо вдвох.

(І, разом із тобою)

Повернемося по весні,

Як розквітнуть сади.

І, немов у солодкому сні,

Зі мною поряд ти…

Ти радість моя!