Испания - Александр Градский

Отчего ты, Испания, в небо смотрела,

Когда Гарсию Лорку вели на расстрел?

Андалусия знала.

И Валенсия знала.

Отчего же земля под ногами убийц не стонала?

Увели, обманули.

Увели не на площадь.

Увели, обманули.

Увели к апельсиновой роще.

Шёл он гордо и смело, песни пел на рассвете.

Так всегда перед смертью поступают поэты.

Чому ти, Іспанія, в небо дивилася,

Коли Гарсію Лорку вели на розстріл?

Андалусія знала.

І Валенсія знала.

Чому ж земля під ногами вбивць не стогнала?

Вивели, обдурили.

Повели не на площу.

Вивели, обдурили.

Повели до апельсинового гаю.

Ішов він гордо і сміливо, пісні співав на світанку.

Так завжди перед смертю чинять поети.