Песня о «сумасшедших» - Александр Градский

Роль сумасшедшего очень удобна,

Ты не в себе, но себе на уме.

Ты из засады за всем наблюдаешь подробно,

Делаешь ход, и уверен, что ты на коне.

Но, на подобном пути надо не задержаться

И воспитать сумасшедших, таких же, как ты.

И научить идиотами их притворяться,

В жизни своей воплотишь ты любые мечты.

Вот победил ты злодея и сам стал злодеем,

Вот обманул хитреца, ну и стал хитрецом.

Именем правды и истины мерзость затеяв,

Ты остаешься с невинным, блаженным лицом.

Только дурак может вверх устремляться,

И лишь безумному — вера подстать.

Может быть, братцы, нам всем постараться не доверяться

Шутам и паяцам, а переделав наш мир, всем безумными стать.

Роль божевільного дуже зручна,

Ти не в собі, але собі на розумі.

Ти з засідки за всім спостерігаєш докладно,

Робиш хід, і впевнений, що ти на коні.

Але, на такому шляху треба не затриматися

І виховати божевільних, таких, як ти.

І навчити ідіотами їх прикидатися,

У житті втілиш ти будь-які мрії.

Ось переміг ти лиходія і сам став лиходієм,

Ось обдурив хитруна, ну і став хитруном.

Ім'ям правди і істини гидота задумів,

Ти залишаєшся з невинним, блаженним обличчям.

Тільки дурень може вгору прямувати,

І лиш божевільному — віра підстати.

Може бути, братики, нам усім постаратися не довірятися

Блазням і паяцям, а переробивши наш світ, усім шаленими стати.