Роковая любовь - Григорий Лепс

Жизнь я рисовал с линейкою прямой,

Я разрубал узлы и не терял покой-ой.

Унизиться боясь, я женщин унижал,

И знал я, что так надо, и не переживал,

Но звери дикие мне в душу ворвались

И хлест утратил свой простой волшебный смысл.

Перед женщиной, вдруг, беззащитен я

И солнце вольное погасло для меня.

Как она опасна, как она нежна!

Кошачья грация и хищная душа!

И что-нибудь решить нет права у меня.

Быть или не быть, скажет мне она.

Припев

Медленно, медленно прорастает слово — «опасная», «роковая» —

Это последнее слово, словно прыжок с небоскреба в дождь.

Медленно, медленно вырастает эта волна моя роковая.

Девять-девятых валов.

Кто-то сказал:"Роковая любовь".

И что же делать мне теперь, что же делать мне теперь?

Я понял, что всю жизнь ходил я по воде, эй.

Не знаю, был ли прав я, обижая тех,

Но кошечка сполна мне отомстит за всех.

Как она открыта, как она смела!

Ласково убьет, быстрее, чем игла!

И я хочу погибнуть жизнь мне не мила!

Мой ли это выбор, скажет мне она!

Припев

Медленно, медленно прорастает слово — «опасная», «роковая» —

Это последнее слово, словно прыжок с небоскреба в дождь.

Медленно, медленно вырастает эта волна моя роковая.

Девять-девятых валов.

Кто-то сказал:"Роковая любовь".

Життя я малював з лінійкою прямою,

Я розрубав вузли і не втрачав спокій.

Принизитися боячись, я жінок принижував,

І знав я, що так треба, і не переживав,

Але звірі дикі мені в душу увірвалися

І хліст втратив свій простий чарівний сенс.

Перед жінкою, раптом, я беззахисний

І сонце вільне згасло для мене.

Як вона небезпечна, як вона ніжна!

Котяча грація та хижа душа!

І що-небудь вирішити немає права у мене.

Бути чи не бути, скаже мені вона.

Приспів

Повільно, повільно проростає слово — «небезпечна», «фатальна» —

Це останнє слово, неначе стрибок з хмарочоса на дощ.

Повільно, повільно виростає ця хвиля моя фатальна.

Дев'ять-дев'ятих валів.

Хтось сказав: "Фатальне кохання".

І що вже робити мені тепер, що робити мені тепер?

Я зрозумів, що все життя ходив я з води, гей.

Не знаю, чи був правий я, ображаючи тих,

Але кішка сповна мені помститься за всіх.

Як вона відкрита, як вона смілива!

Ласкаво вб'є, швидше, ніж голка!

І я хочу загинути життя мені не мила!

Мій це вибір, скаже мені вона!

Приспів

Повільно, повільно проростає слово — «небезпечна», «фатальна» —

Це останнє слово, неначе стрибок з хмарочоса на дощ.

Повільно, повільно виростає ця хвиля моя фатальна.

Дев'ять-дев'ятих валів.

Хтось сказав: "Фатальне кохання".