L Emigrant - Charles Aznavour

Toutes les gares se ressemblent

Et tous les ports crèvent d’ennui

Toutes les routes se rassemblent

Pour mener vers l’infini

Dans la cohue de l’existence

Se trouve toujours un passant

Qui n’a pas eu de ligne de chance

Et qui devint un émigrant

Regarde-le comme il promène

Son cœur au-delà des saisons

Il traverse des murs de haine

Des gouffres d’incompréhension

À chaque nouvelle frontière

Espérant enfin se fixer

Il fait une courte prière

Vers ce ciel qui l’a oublié

Regarde-le, il déambule

Sans jamais savoir ou il va

Il marche comme un somnambule

Et les gens le montrent du doigt

Le monde entier file la haine

Le ciel là-haut n’y comprend rien

Les heureux forment une chaîne

En se tenant par la main

Pas moyen d’enter dans la danse

Le calendrier a son clan

Si tu n’as pas de ligne de chance

Tu resteras un émigrant

Regarde-le comme il promène

Son cœur au-delà des saisons

Il traverse des murs de haine

Des gouffres d’incompréhension

À chaque nouvelle frontière

Espérant enfin se fixer

Il fait une courte prière

Vers ce ciel qui l’a oublié

Regarde-le, il déambule

Sans jamais savoir ou il va

Il marche comme un somnambule

Et les gens le montrent du doigt

Mais pour écouter sa misère

Le ciel un jour le fait tomber

Les bras en croix, face contre terre

Pour embrasser la liberté

Всі станції схожі

І всі порти вмирають від нудьги

Всі дороги збігаються

Щоб вести до нескінченності

У тисне буття

Завжди є перехожий

Кому не пощастило

І хто став емігрантом

Спостерігайте за ним, як він ходить

Його серце поза сезонами

Він проходить крізь стіни ненависті

прірви непорозуміння

На кожному новому рубежі

Сподіваючись нарешті влаштуватися

Він робить коротку молитву

До того неба, що його забуло

Подивіться на нього, він блукає

Ніколи не знаючи, куди це веде

Він ходить, як лунатик

І люди вказують на це

Весь світ крутить ненависть

Небо там нагорі не розуміє

Щасливі утворюють ланцюжок

Тримаючись за руки

Неможливо увійти в танець

У календаря є свій клан

Якщо у вас немає щасливої ​​лінії

Ти залишишся емігрантом

Спостерігайте за ним, як він ходить

Його серце поза сезонами

Він проходить крізь стіни ненависті

прірви непорозуміння

На кожному новому рубежі

Сподіваючись нарешті влаштуватися

Він робить коротку молитву

До того неба, що його забуло

Подивіться на нього, він блукає

Ніколи не знаючи, куди це веде

Він ходить, як лунатик

І люди вказують на це

Але слухати його нещастя

Одного разу небо збиває його

Руки схрещені, обличчям вниз

Щоб прийняти свободу